Здійснено першу спробу дослідження сугестивної лірики з урахуванням міждисциплінарного розгляду поняття "сугестія". Проаналізовано генезу, особливості структури та функціонування сугестивних поетичних творів. На матеріалі поезій Л. Українки, М. Вороного, В. Свідзинського, П. Тичини, Б.-І. Антонича простежено специфіку реалізації сугестії на різних рівнях поетичної структури. Розкрито шляхи несвідомої взаємодії автора та читача у межах поетичного твору, яка забезпечується сугестивністю - здатністю художнього твору впливати на несвідоме читача.