Обгрунтовано новітні політекономічні підходи до визначення суті інтелектуального капіталу, його місця та ролі у сучасних процесах суспільного відтворення. Сформульовано основні концептуальні принципи та підходи до визначення інтелектуального капіталу як факторного ресурсу. На підставі результатів проведеного у загальному контексті аналізу еволюції економічних систем та історичного процесу зміни домінуючої ролі економічних факторів у суспільному відтворенні доведено відповідність ознак інтелектуального капіталу як "п'ятого" економічного фактора виробництва, критеріям, які характеризують фактори виробництва у межах традицій економічної теорії. Запропоновано методологічні підходи до визначення специфіки постіндустріальної парадигми у термінах "інформаційна економіка", "економіка знань", "креативна економіка" на підгрунті розуміння інтелекту як процесуальної цілісності, яку формує та визначає система інформація - знання - креативність. Досліджено принципи та специфіку відтворення на мікро- та макрорівні за умов становлення та розвитку постіндустріального суспільства. Відображено дію механізмів відтворення та руху вартості, які набувають змін з залученням до виробничих процесів інтелектуального капіталу. Розроблено модель інституційного забезпечення інтелектуально-інноваційного типу економічного відтворення. Діагностовано дієвість інтелектуальної складової конкурентоспроможності національної економіки.