Досліджено закономірності формування поезії європейського масштабу в Німеччині XVII ст. Визначено суттєві особливості поетики та художньої філософії поетичної мови митців бароково-класицистичної епохи. Висвітлено специфіку традиціонального ліричного образу, що грунтується на топологічному висловлюванні та риторичних засадах. Розглянуто систему версифікації у творах митців XVII ст., їх теоретичні програми, практичний досвід. Основні тенденції віршування узагальнено на підставі проведених статистичних підрахунків, здійснених за допомогою методик лінгвістики поезії. Німецьку поезію дослідженої доби розглянуто як цілісний феномен, невід'ємний від європейського поетичного досвіду сторіччя.