Обгрунтовано та визначено комплекс інформативних генетично обумовлених факторів для виявлення схильності до розвитку гострої лейкемії в дітей і прогнозування перебігу захворювання, що базується на результатах дерматогліфічного, імуногенетичного, клініко-генеалогічного досліджень, результатах аналізу спадково обумовлених факторів і конституціональних особливостей дитини, а також наявності та первинно невипадкових хромосомних аномалій. Установлено HLA-специфічності, а саме: HLA-B*51, HLA-Cw*07, а також HLA-DRB1**11, HLA-DQA1*0101 та HLA-DQB1*0505, які є маркерами схильності до розвитку гострої лімфобластної (ГЛЛ) та мієлоїдної лейкемії (ГМЛ) в дітей. Доведено, що ризик розвитку у дітей ГМЛ, взаємопов'язаний з наявністю в HLA-генотипі специфічності HLA-A*33 та HLAB*27 а розвиток ГМЛ - з наявністю HLA-специфічності HLA-A-A*01, HLA-B*40 та HLA-DRB1*07, слід вважати маркерами резистентності до ГЛЛ, а HLA-B*08 - до ГМЛ у дітей. Створено бальну шкалу та діагностичний індекс розвитку гострої лейкемії відповідно до інформативності демографічних ознак у хворого. Доведено, що стигми дизембріогенезу кісткової тканини є асоціативним маркером ГЛ у дітей. Виявлено взаємозв'язок даних генеалогічного дослідження (наявності онкологічної патології у родоводах) та конституційональних особливостей дитини (збільшення маси тіла за умов народження, лімфоїдна гіперплазія тканин носоглоткового кільця) з розвитком ГЛ. Як фактори ризику виникнення ГЛ у дітей визначено вік матері під час народження дитини, патологічний перебіг вагітності та пологів, а також професійна специфіка роботи батьків та їх шкідливі звички. На підставі результатів дискримінантного