Наведено результати дослідження клініко-генетичних аспектів дисліпопротеїдемії у 358-ми хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) і 187-ми пацієнтів без клініко-інструментальних ознак ІХС, але з її факторами ризику, у тому числі 56-ти дорослих дітей, батьки яких мали передчасну ІХС. Установлено генетичні, метаболічні та зовнішні чинники, що визначають наявність, ступінь вираженості порушень ліпідного обміну натще та після їжі, тяжкість клінічних проявів і віддалений прогноз за коронарного склерозу і впливають на ефективність гіполіпідемічної терапії, які необхідно враховувати за умов корекції дисліпопротеїдемії (ДЛП). На підставі порівняльної оцінки ефективності застосування гіполіпідемічних препаратів у корекції ДЛП натще і запобіганні післяхарчовій ліпемії та визначення факторів, що впливають на ефективність гіполіпідемічної терапії, запропоновано диференційовані підходи до лікування. Обгрунтовано доцільність поєднаного застосування інгібіторів АПФ з гіполіпідемічними засобами (статинами чи фібратами) з метою покращення ефективності антигіпертензивної терапії у хворих з артеріальною гіпертензією, яка поєднується з метаболічними розладами.