На підставі вивчення документальних та історичних джерел проведено дослідження взаємовідносин державної влади та багатонаціонального сільського населення Півдня України за умов непу. З'ясовано психолого-ментальні особливості сільського населення регіону. Проаналізовано специфіку реалізації комплексу політичних, економічних, юридичних та адміністративних заходів, спрямованих на вилучення основних ресурсів аграрного сектору на користь індустріалізації, ліквідацію самостійності та міцності одноосібної системи господарювання. Вказано на позитивні риси ведення господарства колоністами. Проаналізовано масові репресії проти всіх верств сільського населення Півдня України (поміщиків, "куркулів", середняків, незаможників). Доведено, що селянство у період непу проявило себе як особливий організований суспільний стан, який формував власні політичні організації. Досліджено процес активного та пасивного руху опору селянства в 1920-х рр. на Півдні України. Зроблено висновок про значення економічної політики як спроби втілення нового ідеалу селянського господарювання, що базувався на прадавніх духовних основах. Відзначено потенційну можливість перевтілення нової аграрної системи в "новий економічний режим", за якого домінують організаційні форми індивідуального господарства, кооперації та ринкової економіки.