Виявлено, що поняття свавілля в історії філософської думки розглядається у зв'язку з поняттями волі та свободи. Зроблено філософське обгрунтування дефініції свавілля як властивості волі на основі власних достатніх підстав надавати перевагу мотивам, що визначають чи будуть визначати дії або вчинки для досягнення певних цілей. Розвинено, поглиблено та аргументовано гіпотезу, згідно з якою свавілля може бути негативною формою, "свободою від ...", моментом, творчою компонентою свободи. Зазначено, що одним зі шляхів переходу свободи негативної до свободи позитивної може бути не "зняття", не "заперечення", а сублімація свавілля, за цього методом розв'язання діалектичного протистояння свавілля-свобода - друга антиномія свободи М.Гартмана.