Досліджено семіотичну проблему співвідношення вербального та паравербального кодів людської комунікації. Вивчено вербальне означення кінеми, що трактується як протознак. У семантичній структурі вербалізованої кінеми виділено три обов'язкових вузли, що входять в означуване вербалізованої кінеми: "що рухається", "як рухається" та "для чого рухається". Зазначено, що вербалізовані кінеми, зареєстровані в словниках, є конституентами мовного лексико-семантичного поля (ЛСП) "жестикуляція", мовленнєві позначення кінем, тобто знакових жестів, утворюють мовленнєві ЛСП "жестикуляція". Показано, що ядерно-периферійна будова поля у мові підпорядковується семантичному принципу гіперо-гіпонімічних відношень між його конституентами, а у мовленні - принципу комунікативної активності, попиту номінованих жестів.