Встановлено, що в період неоліту на території Волинської височини проживало населення, яке було носієм культури лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК). З'ясовано особливості даної діяльності. Зокрема, заняття землеробством, скотарством, мисливством, грунтуючись на дослідженні зображень на археологічних зразках кераміки та знарядь праці. Зазначено, що населення користувалося пластинчатою технікою розщеплення кременю, використовувалось знаряддя праці, виготовлені з рогу та кістки. Розглянуто регіональні особливості житлового будівництва, господарства. Пам'ятки (близько 50) даної культури відповідають періодам: ранньому "донотному" - Рівне, середньому "нотному" - Голишів II, Баїв та ін., пізньому - Гнідава, Клевань. З'ясовано період існування: друга половина V тисячоліття до н. е. - перша чверть IV тисячоліття до н. е. Волинське Полісся в період неоліту заселяли носії волинської неолітичної культури, що займалися мисливством, рибальством, збиральництвом. Колекції крем'яних знарядь вказують на значний розвиток мисливства. Поселення належать до трьох періодів: раннього (Розничі, Осниця), середнього (Новосілки, Оболонь та інші), пізнього (Вітковичі, Мірабелі та інші). Початок переходу до рільництва встановлено за відбитками на кераміці з поселень Розничі, Новосілки, Оболонь, Коник, Крушники зернівок пшениці, ячменю, гороху, вики. Неолітичні пам'ятки названої території виділено з дніпро-донецької етнокультурної