Визначено естетико-філософські основи та головні структурні особливості польської літературної критики раннього модернізму, встановлено сутність типологічних збігів та інтертекстуальних зв'язків її зі світовою та українською естетикою на синхронічному зрізі, у ретроспективному та проспективному аспектах. Досліджено методи інтерпретації творів і поетику літературно-критичних текстів. Особливу увагу приділено переосмисленню сутності впливу на творчість представників раннього модернізму, зокрема, С.Бжозовського, філософії Ф.Ніцше та К.Маркса. Розглянуто психоаналітичні теорії та концепції мови літературного твору, досліджено спадкоємність та типологію у ранньомодерністській естетиці, романтизмі та гуманістиці XX ст.