Вперше у вітчизняному мовознавстві зроблено спробу теоретичного осмислення універсальної лінгвістичної категорії оцінки. Доведено можливість розвитку аксіологічної прагмалінгвістики як нового напряму, в межах якого описано ознаки категорії оцінки в статиці та динаміці; враховано основні досягнення української лінгвофілософської думки, нового та новітнього мовознавства. Оцінку визначено як стуктурно-, функціонально- та прагмасемантичну категорію; подано характеристику типів класифікації значень категорії оцінки; описано засоби її вираження у проекції на текст. Вивчено оцінку в ракурсі мовленнєвих і міжмовних процесів конотації, нейтралізації/актуалізації, запозичення, міжмовної аналогії.