Встановлено, що у ранні терміни після перебування ліквідаторів у зоні ЧАЕС рівень аберацій хромосом вірогідно перевищував спонтанний, а з плином часу відбувалася експоненційна елімінація нестабільних хромосомних пошкоджень із швидкістю 14 - 25 % на рік залежно від виду аберацій. Досліджено особливості динаміки цитогенетичних ефектів відповідно до дози опромінення та тривалості експозиції ліквідаторів у зоні ЧАЕС. Розроблено моделі "час - ефект" з метою опису динаміки хромосомних пошкоджень. Визначено інформативність одержаних регресій щодо екстраполяційних оцінок початкового рівня аберацій у осіб, які зазнали опромінення малими дозами. Проведено прогнозування імовірних термінів нормалізації цитогенетичних показників у ліквідаторів.