Запропонована модифікація методу граничних станів, яка дозволяє проектувати несучі конструкції з урахуванням встановленого строку служби та необхідного рівня надійності. Залежно від фізичної природи, навантаження можуть мати до чотирьох розрахункових значень: граничні, експлуатаційні, циклічні та квазіпостійні. Виходячи з імовірнісного подання навантажень у формі випадкових величин та послідовностей максимальних значень, розроблена загальна методологія нормування навантажень, яка дозволяє встановлювати необхідні забезпеченості розрахункових значень, обчислювати розрахункові значення навантажень, оцінювати їх точність та виконувати територіальне районування розрахункових параметрів атмосферних навантажень і впливів на будівельні конструкції. Розроблені та апробовані на реальних прикладах імовірнісні моделі та методи нормування різноманітних атмосферних, технологічних та постійних навантажень і впливів на будівельні конструкції.