Проаналізовано сучасні тенденції розвитку автоматизованих бібліографічних баз даних у складі телекомунікаційних корпоративних бібліотечних мереж зарубіжних країн.

Розглянуто можливість створення зведеного каталогу на базі фондів бібліотек харківських вузів.

Висвітлено різні аспекти автоматизації бібліотек: від розробки концепції до створення автоматизованих інтегрованих інформаційно-бібліотечних систем і впровадження їх у бібліотеках.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч75р31(4Укр)11

Шифр НБУВ: Ж70200 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено методику бібліометричного аналізу вітчизняних бібліотекознавчих монографій як основу для подальшого кількісного та змістового вивчення різних аспектів бібліотечної теорії.

Проаналізовано еволюцію застосування різноманітних бібліометричних методів у вітчизняних бібліотекознавчих дослідженнях.

Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Розглянуто основні стратегічні напрями розвитку бібліотек, орієнтовані на удосконалення документального, інформаційного та когнітивного рівнів діяльності.

Розглянуто основні етапи становлення та розвитку бібліотеки Харківської державної академії культури. Проаналізовано сучасні проблеми та перспективи розвитку вузівської бібліотеки.

Висвітлено актуальні проблеми всебічного розкриття змісту і структури фонду "Україніка" та відбиття місцезнаходження українознавчих документів у довідково-бібліографічному апараті бібліотеки.

Проаналізовано стан гниговидання для дітей в Україні за 1992-1997 роки. Визначено позитивні зміни та недоліки у цій сфері.

Проаналізовано зміст і обсяг поняття "документ", його співвідношення з поняттям "книга".

Обгрунтовано необхідність використання інформаційних систем у викладанні вузівського курсу історії літератури.

Висвітлено історію становлення та розвитку республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", принципові засади наукової збірки "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика".

Розглянуто методологічні, історичні, теоретичні, методичні та організаційні проблеми культурологічної та бібліотечно-інформаційної освіти, а також сучасні тенденції розвитку наук документально-комунікаційного циклу. Значну увагу приділено виховній ролі книги у процесі формування інформаційної культури особистості, динаміці документального потоку видань медичної тематики в Україні (1918 - 1997 рр.), еволюції технологічної та цільової бази інформаційного менеджменту тощо.

Вміщено матеріали науково-теоретичної конференції "Історична пам'ять та самосвідомість українського народу на межі тисячоліть", що відбулася у травні 2000 р. у Харкові. Розглянуто теоретичні проблеми культурології, інформаційного забезпечення та збереження історико-культурної спадщини, а також історичного джерелознавства та історіографії історії України XIX - XX ст.

Розглянуто методологічні, історичні, теоретичні, методичні та організаційні проблеми культурологічної, інформаційної та бібліотечної діяльності, сучасні тенденції розвитку педагогіки та науки документно-комунікаційного циклу. Висвітлено стан матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення сільських культурно-освітніх закладів України періоду 1920 - 1930-х рр. Детально проаналізовано внесок науковців Харкова у зародження та становлення державної системи охорони культурної спадщини нашої держави.

Розглянуто культурні цінності в системі функціонування науки та громадської думки, проблеми розвитку та удосконалення національної бібліографії України, вивчення читацького попиту підлітків, формування основних морально-етичних норм і принципів інформаційного суспільства. Висвітлено питання кодування текстової інформації в Інтернеті, використання інформаційних технологій у викладанні літератури, підготовки кадрів для надання нових інформаційних послуг.

Висвітлено діяльність Г.П.Житецького як керівника віділу рукописів Всенародної бібліотеки України по формуванню рукописних і архівних матеріалів бібліотеки, досягнення Української камеральної археографії.

Розглянуто систему визначень книгознавства, починаючи з трьохчленної формули книгознавства, розробленої М.М.Лісовським (1884), до моделі книжкової справи, запропонованої М.А.Низовим (1992), що є методологічною основою для подальшого розвитку книгознавства.