Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820.801.4 + Е50*820*805.5-638.2

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено кількісний і якісний склад стеринів мідій, вирощених у дослідно-промислових господарствах Кримського й Одеського узбережжя Чорного моря та продуктів їх переробки - фаршу, пасти та бульйону. Показано, що вирощувані мідії та продукти їх переробки (особливо фарш) містять більше стеринів, ніж мідії природних популяцій, і можуть бути рекомендовані для одержання з них біологічно активних речовин ліпідної природи для приготування препаратів широкого профілю.

Розглянуто та кількісно оцінено складові внутрішньоводоймного кисневого балансу Київського водосховища (атмосферну та фотосинтетичну аерацію води, біологічне та хімічне споживання кисню) в зимовий період. Установлено, що на динаміку вмісту розчиненого кисню впливають, головним чином, льодовитість, яка контролює атмосферну та фотосинтетичну аерацію, витрати води, що визначають термін перебування її у водосховищі, та концентрація кисню у воді річок Прип'яті та Дніпра, яка надходить до водоймища.

Весняно-літнього сезону 1992 року та навесні 1997 року у водоймах Кілійської дельти Дунаю досліджено зоофітос - угруповання макробезхребетних тварин, асоційованих з 13 видами вищих водних рослин - занурених, повітряно-водних і з плаваючим листям. Наведено оцінку впливу факторів навколишнього середовища та видів макрофітів на розподіл, кількісні показники та продукцію зоофітосу. Видова структура безхребетних, асоційованих з макрофітами, залежить головним чином від мінералізації та проточності. Визначено, що загальна чисельність, біомаса та продукція зоофітосу зумовлюються площею поверхні макрофітів.

У Чорному морі в діапазоні глибин 470 - 2250 м виявлено різноманітну мейобентосну фауну. Вона представлена двома комплексами організмів - звичайними чорноморськими видами, характерними для шельфу, та невідомими тваринами - ендеміками глибинної сірководневої зони. Зроблено короткий опис трьох представників глибоководної фауни. Обговорено питання щодо використання прийнятого у світовій науці поняття "азойність" по відношенню до сірководневої ділянки Чорного моря. Доведено проблему: необхідність глибокого та різнобічного комплексного дослідження сірководневої зони з метою раціонального використання її ресурсів і збереження рівноваги екосистеми Чорного моря.

Проведено порівняльну характеристику структурних показників макрозообентосу української частини пониззя Дунаю в сучасний і ретроспективний періоди. Показано певне спрощення протягом 50-річного періоду деяких з них, пов'язане, насамперед, з антропогенним навантаженням за останні десятиріччя на екосистему Дунаю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*820*801.4(4Укр-4Чер)

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відповідно до принципу територіальної цілісності природних біологічних угруповань вивчено щільність міжвидових просторових зв'язків на шельфі та материковому схилі Гвінеї, з використанням індексу спільності Чекановського - Серенсена. Виділено чотири просторово відокремлених одне від одного угруповання, в своєму поширенні тісно пов'язаних із заляганням донних відкладів різних типів. В основі біотопічних відмінностей між угрупованнями лежить харчова спеціалізація видів риб, що входять до їх складу, основним кормом яких є представники донної фауни та флори.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155.15(4Укр)

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі експериментів щодо визначення рівня споживання кисню епіфітоном і його окремими компонентами та розрахунків споживання кисню деякими групами гідробіонтів за допомогою раніше одержаних формул установлено, що в процесах трансформації органічної речовини близько 50 % її мінералізується бактеріально-водоростевим комплексом. Визначено, що серед гідробіонтів найвищою є роль личинок комарів-дзвінців (хірономід), їм суттєво поступаються п'явки та молюски. Участь мікробезхребетних і найпростіших у загальній деструкції органічної речовини епіфітоном є незначною і для кожної групи лише іноді перевищує 1 %.

За результатами спостережень встановлено, що бактеріопланктон споживає близько 70 % прижиттєвих екскретів водоростей і близько 40 % виділень відмираючого фітопланктону, швидкість споживання органічної речовини агрегованими бактеріями набагато вища, ніж одиночними клітинами. Фіто- та бактеріопланктон у водоймах різної трофності мінералізують 40 - 75 % спожитої ними органічної речовини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.115*820*801.631.3*852.133

Рубрики:

Ciliophora Інфузорії

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено дію підвищених концентрацій марганцю, цинку та міді на вміст нуклеїнових кислот і білків у тканинах коропа (печінці, м'язах, крові). Показано, що досліджувані концентрації (2 і 5 ГДК) марганцю та цинку зумовлюють підвищення вмісту нуклеїнових кислот у тканинах коропа, а міді - його зниження. Аналогічні зміни відзначено і щодо концентрації білків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.144.3*820*801.633

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.64-652.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.255.42*669*716-636

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості структурної організації зоопланктону урбанізованої малої річки за умов каналізованого русла (на прикладі р. Либідь). З'ясовано, що склад і динаміка структурних показників зоопланктону в руслі річки залежать, в основному, від надходження аллохтонного планктону.

У ході дослідження зоопланктону оліготрофного озера Тургояк, що зазнає інтенсивного антропогенного навантаження, встановлено суперечливе і нестійке поєднання ознак оліготрофії та типової євтрофії, що є характерним і для інших гідробіологічних параметрів. Зроблено висновок, що на ранніх стадіях швидкого євтрофування повинна спостерігатись мозаїчна картина індикаторних ознак. Це підкреслює важливість комплексного підходу для виявлення початкових етапів зростання продуктивності.

На основі даних, одержаних 1988 - 2000 рр. в зонах трьох різних типів вертикальної структури води в північно-західній частині Японського моря, методами кластерного аналізу в річному циклі розвитку планктону виділено сезони: зимовий, весняний, ранньолітній, літній, пізньолітній, осінній та пізньоосінній. Установлено особливості складу сестону у кожному сезоні, умови зміни сезонів та особливості сезонного розвитку планктону в роки з різними темпами прогріву вод.

Розглянуто питання, пов'язані з методологією підходу до проблем управління процесами евтрофікації озер і водоймищ. На прикладі кругообігу фосфору показано практичні шляхи реалізації запропонованих теоретичних рекомендацій.