Хронологічно висвітлено результати наукової, педагогічної, винахідницької та суспільної діяльності геніального різносторонньо обдарованого вченого-географа (піаніста, знавця образотворчого мистецтва, музики, іноземних мов, поезії, літератури), найвидатнішого нашого академіка-метеоролога, організатора метеорологічної служби України, першого наукового керівника відділу Служби погоди Бориса Ізмаїловича Срезневського (до 85-річчя з дня смерті). Проаналізовано вклад у вивчення випаровування крапель вологи, рослин, людського тіла, що дало змогу сформулювати закони Срезневського, які мали застосування у виготовленні гігрометрів, нині застосовуються в пожежогасінні, спалюванні біопалива. Учений уперше у Європі дослідив і проаналізував хвилі холоду й тепла, шляхи переміщення циклонів, бурі Чорного й Азовського морів, заметілі на залізничних коліях Росії, впроваджував метод барометричного визначення висот земної поверхні. Його знамениті щомісячні Огляди погоди в Росії й світі у 1891-1900 роках, що друкувались у «Метеорологическом вістникі», стали науковим надбанням і невід’ємною рисою життя дореволюційної Росії. Розробив теорію ознак посушливості клімату, а також одну з перших схем кліматологічного районування України. Нагороджений малими срібною та золотою медалями Російського географічного товариства, золотою медаллю імені графа Толстого, Великою Ломоносівською премією та найбільш вагомою географічною нагородою - золотою медаллю імені Семенова П.П.