Визначено методологічно вразливі положення сучасної класичної економічної теорії та можливості її доповнення, у тому числі шляхом включення положень теорії самоорганізації. Встановлено функції фондового ринку шляхом виділення комплексу функцій самоорганізації й організації, відстежено синергетичні ефекти, що виникають у зв'язку з цим, розкрито механізми, що пов'язують фондовий ринок та економіку загалом. Розкрито сутність моделі фондового ринку як чітко ідентифікований період у часі, протягом якого залишаються незмінними системотворчі інституційні елементи, основні суб'єкти соціально-економічних відносин тощо. Доведено, що формування будь-якого фінансового інституту є результатом послідовностей нескоординованих і випадкових дій багатьох економічних суб'єктів протягом тривалого періоду часу, агрегований результат яких найчастіше неможливо передбачити, унаслідок чого основним фактором формування інститутів є самоорганізація. Розглянуто дію об'єктивного циклічного механізму функціонування світової економічної системи, у результаті якого початок XXI ст. характеризується масштабним спадом економік і, як наслідок, фондових ринків (кризи 1998, 2001, 2008 рр.). Запропоновано методику прогнозування індикаторів фондового ринку з урахуванням фрактальної особливості часового ряду спостережень.