Проаналізовано проблеми, пов'язані з філософсько-етичною темою скінченності людського буття. Увагу приділено аналізу скінченності як феномена людського буття, зв'язку тілесного й особистісного існування людини, темі співбуття з іншими людьми та проблемі сенсу людського буття. Запропоновано концепцію буття на межі як способу ставлення людини до обмеженості її існування та пошуку перспектив буття поза індивідуальними межами, пов'язаних у першу чергу з її буттям для інших. Буття для іншого, іншої людини чи навіть Бога як Іншого показано як відкриття царини поцейбічної вічності. Відкритість буттю для іншого взято за основу етичного осмислення скінченності людського буття.