Комплексно проаналізовано мовну політику Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР у макросоціолінгвістичному аспекті. Обгрунтовано, що тогочасну мовнореформаторську стратегію реалізовано в напрямах статусного та корпусного мовного планування. У законодавчому забезпеченні діяльності українських урядів виокремлено та систематизовано корпус директивних документів, на яких грунтувалися статусні заходи. Зроблено висновок про послідовність і наступність мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР попри певні відмінності внутрішньополітичного життя в роки діяльності цих урядів. Проаналізовано участь держави у випрацюванні заходів корпусного планування. Як вияв корпусної мовної політики кваліфіковано діяльність тогочасних правописних і термінологічних комісій, видання термінологічних словників, директивні документи про використання української мови в діловодстві. Розкрито вплив мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР на суспільну свідомість і мовну поведінку населення.

Комплексно проанализирована языковая политика Центральной Рады, Гетманата и Директории УНР в макросоциолингвистическом аспекте. Обосновано, что реформаторская языковая стратегия того времени реализована в направлениях статусного и корпусного языкового планирования. В законодательном обеспечении деятельности украинских правительств выделен и систематизирован корпус директивных документов, на которых базировались статусные мероприятия. Сделан вывод о последовательности и преемственности языковой политики Центральной Рады, Гетманата, Директории УНР невзирая на определенные отличия внутриполитической жизни в годы деятельности этих правительств. Проанализировано участие государства в выработке мероприятий корпусного планирования. Как проявление корпусной языковой политики квалифицированы деятельность правописных и терминологических комиссий, издание терминологических словарей, директивные документы об использовании украинского языка в деловодстве. Раскрыто влияние политики Центральной Рады, Гетманата, Директории УНР на общественное сознание и языковое поведение населения.