Охарактеризовано онтологічні й елістетичні аспекти власного імені (ВІ) у контексті художнього тексту та у творах американських романтиків. Висвітлено античну традицію філософії імені. Проаналізовано проблему "значення" ВІ, з'ясовано специфіку літературного антропоніма. Розглянуто ім'я як знак, метафору та метонімію, алегорію та символ, міф і текст. Розкрито суть поняття процентності. Увагу приділено романтичному світогляду та феномену ВІ, ігровому модусу номінативної стратегії Вашингтона Ірвінга. Наведено цивілізаційні, психологічні та біблійні характеристики літературних імен у пенталогії Д.Ф. Купера.

Охарактеризованы антологические и элистетические аспекты собственного имени (СИ) в контексте художественного текста и в произведениях американских романтиков. Освещена античная традиция философии имени. Проанализирована проблема "значения" СИ, согласована специфика литературного антропонима. Рассмотрено имя как знак, метафора и метонимия, аллегория и символ, миф и текст. Раскрыта сущность понятия процентности. Внимание уделено романтическому мировоззрению и феномену СИ, игровому модусу номинативной стратегии Вашингтона Ирвинга. Приведены цивилизационные, психологические и библейские характеристики литературных имен в пенталогии Д.Ф. Купера.