Зроблено першу спробу в українській історіографії дослідити біографію і наукову спадщину видатного археолога Ярослава Пастернака (1892-1969), який зробив визначні археологічні відкриття не лише на території України, але й в Австрії, Канаді, Польщі, Чехії. Представлено розроблену Я.Пастернаком схему історичного розвитку українського народу від найдавніших часів до княжої доби. Із залученням літописних, історико-архівних даних та археологічних джерел, здобутих вченим у ході багаторічних розкопок, розглянуто його концептуальні підходи до історико-топографічного розвитку княжих міст Галицько-Волинської держави - Балза, Звенигорода, Львова, Перемишля, Пліснеська, Теребовлі. Повідомляється про відкриття Я.Пастернаком 1936 р. Успенського собору в княжому Галичі. Простежено духовні основи історичного розвитку українського народу, осмислені вченим виключно на базі самостійних археологічних розкопок. Проаналізовано місце і роль цих досліджень в науковому світі, а також їх вплив на зростання національної свідомості серед українців Галичини.