Книга присвячена Київській писемній школі - визначному досягненню писемної культури за часів Київської держави X-XII ст. Наводяться нові матеріали, знайдені в Україні: грамоти, написані на бересті, графіті з Києва та інших міст тощо. На підставі вивчення особливостей написання пам'яток робиться висновок про поширення державної писемності й мови по всій країні та їх зв'язок із сучасною українською писемністю. Засвідчується безперервність київської писемної традиції від часів Київської держави до України XVII ст. Встановлюється існування в Києві XI-XII ст. трьох центрів Київської писемної школи: Софійського собору, Києво-Печерського та Видубицького монастирів, де поступово перейшли від писемності до літературної традиції й написання оригінальних творів.