In this article, we reconstruct the course of events which led to the discovery and identification of magnon sidebands in the optical spectrum of simple antiferromagnetic insulators.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.2

Рубрики:

Дія лікарських речовин на організм. Фармакодинаміка

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.76 + Р264.921.1-7

Рубрики:

Вірулентність і специфічність патогенних мікроорганізмів

Стафілококи

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Aim: To evaluate the feasibility of fusion of morphologic and functional imaging modalities to facilitate treatment planning, probe placement, probe repositioning, and early detection of residual disease following radiofrequency ablation (RFA) of cancer. Methods: Multi-modality datasets were separately acquired that included functional (FDG-PET and DCE-MRI) and standard morphologic studies (CT and MRI). Different combinations of imaging modalities were registered and fused prior to, during, and following percutaneous image-guided tumor ablation with radiofrequency. Different algorithms and visualization tools were evaluated for both intra-modality and inter-modality image registration using the software MIPAV (Medical Image Processing, Analysis and Visualization). Semi-automated and automated registration algorithms were used on a standard PC workstation: landmark-based least-squares rigid registration, landmark-based thin-plate spline elastic registration, and automatic voxel-similarity, affine registration. Results: Intra- and inter-modality image fusion were successfully performed prior to, during and after RFA procedures. Fusion of morphologic and functional images provided a useful view of the spatial relationship of lesion structure and functional significance. Fused axial images and segmented three-dimensional surface models were used for treatment planning and post-RFA evaluation, to assess potential for optimizing needle placement during procedures. Conclusion: Fusion of morphologic and functional images is feasible before,

during and after radiofrequency ablation of tumors in abdominal organs. For routine use, the semi-automated registration algorithms may be most practical. Image fusion may facilitate interventional procedures like RFA and should be further evaluated.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г727.42-4

Рубрики:

Кремнієорганічні полімери

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработаны клинические рекомендации по лечению врожденной гиперплазии коры надпочечников вследствие дефицита 21-гидроксилазы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.17

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.17

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом LA-ICP-MS визначено U-Pb вік популяцій циркону з метадацитів гуляйпільської світи - 3085 - 2850 і 3700 - 3360 млн років. Крім того, виявлено 2 кристали циркону віком понад 3800 млн років. Згідно з геологічними та геохронологічними даними, Гуляйпільський блок, який має розміри 30 x 50 км, складений породами та їх реліктами гадейського, архейського та палеопротерозойського еонів. Найдавнішим фундаментом Приазовського мегаблока є, ймовірно, породи нуклеарної структури, яка формувалася від 3,97 до 3,3 млрд років. У мезоархеї (3,2 - 3,0 млрд років) вона стала частиною Середньопридніпровсько-Приазовсько-Курського граніт-зеленокам'яного терейну. Вулканіти кислого та середнього складу гуляйпільської світи могли утворитися внаслідок плавлення порід сіалічної кори, що включала породи гадейського та архейського віку, в результаті андерплейтингу базитових розплавів під час формування неоархей-палеопротерозойських рифтогенних структур.

Приазовський район є частиною мезоархейського (3,2 - 3,0 млрд років) кратону, фрагменти якого збереглися в східній частині Українського щита і на блоці курської магнітної аномалії. У неоархеї-палеопротерозої він був фрагментований на кілька тектонічних блоків - Вовчанський, Ремівський, Гуляйпільський, Білоцерківський і Салтичанський. Північна частина Гуляйпільського блоку складена тоналіт-тронд'єміт-гранодіоритовою асоціацією порід (ТТГ), серед яких знаходиться Косивцівська зеленокам'яна структура. Вона складена метаморфізованими породами джеспіліт-коматиїт-толеїтової асоціації (косивцівська товща), яку співставляють з сурською світою конкської серії Середньопридніпровського району. Неоархей-палеопротерозойські утворення представлені осадово-вулканогенними породами гуляйпільської світи і гранітоїдами добропільського і анадольського комплексів. Гранітоїди добропільського комплексу містять велику кількість ксенолітів піроксенітів, гнейсів і плагіогранітоїдів. U-Pb ізотопний вік за цирконом гранітоїдів добропільського комплексу - 2040 млн років. Ксеногенний циркон має вік до 3400 млн років. Невеликі інтрузії двопольовошпатових гранітів поширені у Тернуватській структурі. U-Pb вік двопольовошпатових гранітів за монацитом - 2190 млн років. У центральній частині Гуляйпільського блоку розташована Гуляйпільська брахісинкліналь (3,5 x 9 км), яка витягнута в ПнЗ напрямку. Ця структура складена осадово-вулканогенними породами гуляйпільської світи, які залягають з неузгодженням на мезоархейських ТТГ. Метавулканіти кислого і середнього складу приурочені, в основному, до залізистих кварцитів середньогуляйпільської підсвіти. В обмеженій кількості вони також зустрічаються в нижньогуляйпольській і верхньогуляйпільській підствітах. Циркон метаандезитів і кислих метавулканітів гуляйпільської світи дуже гетерогенний, що вказує на його коровий генезис. Методом LA-ICP-MS визначено U-Pb вік популяцій циркону з метадацитів гуляйпільської світи - 3085 - 2850 і 3700 - 3360 млн років. Крім того, виявлено два кристала циркону віком понад 3800 млн років. Згідно з геологічними і геохронологічними даними, Гуляйпільський блок, який має розміри 30 x 50 км, складений породами і їх реліктами гадейського, архейського і палеопротерозойського еонів. Найдавнішим фундаментом Приазовського мегаблоку є, ймовірно, породи нуклеоїдної структури, яка формувалася від 3,97 до 3,3 млрд років. Унікальною особливістю цієї структури є те, що вона ніколи не зазнавала метаморфізму гранулітової фації. Це дозволяє розглядати Гуляйпільський блок як приклад континентальної кори, яка сформувалася у плюмовому геодинамічному режимі. У мезоархеї (3,2 - 3,0 млрд років) вона стала частиною Середньопридніпровсько-Приазовсько-Курського граніт-зеленокам'яного терейну. Вулканіти кислого і середнього складу гуляйпільської світи могли утворитися при плавленні порід сіалічної кори, що включала породи гадейського та архейського віку, в результаті андерплейтінга базитових розплавів при формуванні неоархей-палеопротерозойських рифтогенних структур.