Наведено перші експериментальні результати щодо інфрачервоного випромінювання, індукованого проходженням іонізуючих частинок крізь помірно щільні інертні гази. Виявлено багату феноменологію, незалежну від природи падаючих частинок (протонів або електронів), а також два різні типи поведінки інфрачервоного випромінювання. Вважається, що перший тип спричинений процесами термалізації вторинних електронів за відсутності прикладеного ззовні електричного поля і пов'язаний зі сцинтиляційними явищами в ультрафіолетовій області. Другий тип - це інфрачервона емісія, що спостерігається під час дрейфу термалізованих електронів у газі під дією електричного поля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2*72 + Е40*725.22

Рубрики:

Pseudomonas

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використання методу дискретних елементів пов'язано зі значними вимогами до обчислювальної системи. Одна із значних вимог пов'язана з великим обсягом даних, які повинні зберігатись для їх подальшого аналізу та обробки. Розроблено новий формат зберігання даних, який був реалізований у моделююче середовище. Проведені дослідження посвідчили високу ефективність запропонованого формату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.551.1 Sac*72

Рубрики:

Endomycetales

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено здатність двох штамів дріжджів Kluyveromyces marxianus ферментувати лактозу в середовищі, що містило суху молочну сироватку та лактозу в різних концентраціях. Продукування етанолу даними штамами пригнічувалося за підвищення концентрації субстрату (100 г/л). Штам K. marxianus УКМ Y-2096 був більш стійким до дії етанолу за мікроаерофільних умов і більш ефективним продуцентом етанолу.

Досліджено здатність трьох штамів Pseudomonas aeruginosa відновлювати ванадат зв мікроаерофільних умов. Показано здатність штамів P. aeruginosa відновлювати до 38 - 60 % п'ятивалентного ванадію. Процес відновлення ванадату штамами A17, A03 і C25a не був пов'язаний з анаеробним диханням. Встановлено, що відновлення ванадату штамами P. aeruginosa не є спонтанним процесом. Вперше показано стимуляцію бактеріального відновлення ванадату за аеробних умов інгібітором АТФазної активності N-N-дициклогексилкарбодіімідом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.116-5 + Р514.16-5

Рубрики:

Хронічні гепатити

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж63141 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити здатність дріжджів, ізольованих з сільськогосподарських культур і молочних продуктів, продукувати етанол з крохмалю. Проведено скринінг амілолітичних дріжджів серед ізольованих дріжджів. Шість найбільш активних амілолітичних штамів було ідентифіковано як Lipomyces mesembrius spp. 5.4, 5.5 та 6.4, Shwanniomyces vanrijiae var. yarowii F33, Torulaspora sp. F7 та Candida sp. S26. З крохмалю відібрані дріжджі продукували етанол в низькій концентрації за аеробних умов - 0,006 - 0,129 g/l (0,3 - 0,87 % теоретично можливого виходу) та мікроаеробних умов - 0,089 - 0,35 г/л (1,61 - 6,07 % теоретично можливого виходу). Такі штами будуть досліджені як потенційні кандидати для сумісного культивування з ефективними продуцентами етанолу, що не мають амілолітичної активності.

Червоні дріжджі в даний час є широко обговорюваною та суперечливою групою дріжджів через зростаюче число повідомлень про їх здатність викликати опортуністичні захворювання рослин, тварин і людини. Мета роботи - комплексна ідентифікація культури червоних дріжджів, що була ізольована із шлунково-кишкового тракту (ШКТ) здорового гуцульського довгожителя з високогір'я Карпат України. У даного штаму дріжджів мажорним компонентом у комплексі нагромаджених каротиноїдів був торулородин. Відповідно до результатів загальноприйнятих морфологічних і фізіологічних, а також молекулярно-біологічних досліджень внутрішньої спейсерної, що транскрибується, області рибосомного оперона (ITS) був зроблений висновок, що даний ізолят належить до виду Rhodotorula mucilaginosa.

Розглянуто передумови й основні функціональні засади засобів, за допомогою яких формується міський дизайн.

Мета роботи - визначення манандеградувальної активності дріжджових культур, ізольованих із різних джерел, для відбору серед них високоактивних продуцентів beta-мананаз. У результаті скринінгу серед 245 штамів дріжджів, представників 7 родів, 14 видів, виявлено активні продуценти позаклітинної beta-мананази. Для оцінювання активності культури вирощували за глибинних умов, як джерело вуглецю та індуктор використовували галактоманан камеді гуару. beta-Мананазну активність визначали за допомогою динітросаліцилового методу. Найбільш активними біосинтетиками виявились представники видів Сryptococcus albidus, С. gastricus, C. magnus, C. terreus, C. laurentii, Saccharomyces cerevisiae, Williopsis californica, Metschnikowia pulcherrima, Pichia anomala та Р. guilliermondii. Активність у супернатанті культуральної рідини становила від 0,2 до 75 од/мл. У двох штамів Debaryomyces polymorphus УКМ Y-152 і Debaryomyces hansenii var. fabryi УКМ Y-2400 виявлено alpha-галактозидазну активність. Жодна з досліджених культур не виявляла одночасно beta-мананазної та alpha-галактозидазної активності, що свідчить про нездатність їх атакувати як основний, так і бічні ланцюги галактоманану.

Цель работы - поиск причин низкой отдачи науки в части результативности научной деятельности и ее востребованности в экономических сферах, выделение проблем инновационной деятельности научных учреждений и причин их возникновения, поиск принципиальных подходов к формированию механизмов и стратегии реализации инновационного потенциала науки для усиления ее позиции в реальном секторе экономики. В процессе исследования использовались общенаучные методы, в частности: системный подход - для систематизации проблем инновационной деятельности научных учреждений; методы теоретического обобщения - для исследования теоретических основ научной и инновационной деятельности; методы анализа и синтеза - для поиска принципиальных подходов к формированию механизмов реализации инновационного потенциала науки. Обобщены употребляемые понятия научной деятельности и инноваций. Предложено собственное усовершенствованное определение термина "инновация". Систематизированы основные причины незначительного влияния науки на экономику, предложены механизмы их устранения. На основе всестороннего анализа причин потери влияния науки на экономику страны усовершенствованы пути реализации инновационного потенциала науки. Полученные результаты исследования могут быть использованы при реформировании отечественных научных учреждений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л871-1 + Л910.410.6

Рубрики:

Дріжджове виробництво

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено різні моделі та відповідні оціночні функції, що базуються на лінійних моделях, для даних, які містять велику кількість нулів. Досліджено ефективність таких оцінок у разі застосування вибіркового методу для обстеження капітальних інвестицій в Україні.

Наведено пошукові проекти кафедри дизайну архітектурного середовища Національного університету "Львівська політехніка", в яких використано і розвинено ідеї Ф. Кізлера в сценографії та архітектурі "ландшафтних" театральних споруд футуристичних напрямів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л945.15-1с

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Враховуючи сучасні вимоги до технологічних характеристик оздоблювальних напівфабрикатів, мікронутрієнтного складу, розроблено рецептуру кондитерського напівфабрикату (КНФ). Основою його є помада цукрова, додатково внесено суміш масла вершкового, порошку банану і поверхнево-активної речовини (ПАР) (ефіру лимонної кислоти, моно-, дигліцериду ПАР. Напівфабрикат є універсальним і призначений для виробництва широкого асортименту оздоблювальних напівфабрикатів (кремів, начинок, глазурі тощо). Проведено дослідження впливу суміші масла вершкового, порошку банану і ПАР на теплофізичні властивості та структуру КНФ для оздоблення борошняних кондитерських виробів. Мета роботи - вивчення впливу обраних інгредієнтів на процес формування кристалічної фази помади цукрової, що є основою КНФ. За результатами дослідження встановлено, що під час формування кристалічної фази напівфабрикату присутність компонентів порошку банану призводить до диференціації вуглеводів помади цукрової за температурами плавлення. Це надає можливість припустити, що під час зберігання збагаченої помадної маси процеси перекристалізації у порівнянні з контролем перебігатимуть з меншою інтенсивністю. Внесення ПАР сприяє отриманню гомогенної поліфазної системи, що підтверджується однорідною пластичною структурою. Мікроструктурними дослідженнями показано, що кристали помади та часточки рослинного порошку оточуються жировою фазою масла, а набухлі часточки порошку не утворюють угрупувань. За результатами мікроструктурного аналізу і диференційної сканувальної калориметрії запропоновано механізм взаємодії частинок порошку банану з жировою фазою та пересиченим розчином сахарози. Отримані результати обумовлюють агрегативну стійкість і термостабільність універсального КНФ за багатократного теплового та механічного впливу, що має технологічне значення.

Відомо, що дріжджі здатні продукувати сполуки з поверхневою активністю, тобто біосурфактанти, які включають манозилеритритол-ліпіди, софороліпіди та інші сполуки гліколіпідної природи. Місця, багаті на цукри, можуть слугувати одним з потенційних джерел для ізоляції дріжджів, що продукують біосурфактанти. У попередніх дослідженнях з квіткових рослин та бджіл Apis mellifera було ізольовано 160 штамів дріжджів. Два штами дріжджів, попередньо віднесені до Candida spp., було відібрано як найбільш перспективні продуценти біосурфактантів. Мета роботи - охарактеризувати біосурфактанти, що продукуються відібраними штамами дріжджів, а саме: визначити їх поверхневі властивості, стабільність і потенційну антимікробну активність щодо штамів бактерій та дріжджів. Ідентифікацію дріжджів проводили за фенотиповими ознаками. Біосурфактанти виділяли шляхом екстракції етилацетатом. Антимікробну активність визначали з використанням диско-дифузійного методу та методу серійних розведень. Стабільність біосурфактантів досліджували за методом "розтікання нафти" за різних значень pH, температури, концентрації солі. Два штами дріжджів 79а та 156а було ідентифіковано як Candida gropengiesseri та Candida bombicola відповідно. Обидва штами продукували суміш принаймні декількох форм гліколіпідів з Rf 0,15, 0,21, 0,31 - 0,35, 0,41 - 0,44, 0,5 та 0,62. Додавання до середовища гідрофобного джерела вуглецю (соняшникової олії) призводило до підвищення синтезу біосурфактантів більш ніж в 5 раз. Штами C. gropengiesseri 79а та C. bombicola 156а знижували поверхневий натяг середовища SL до 36,0 - 36,6 мН/м за 6 діб культивування. Біосурфактанти зберігали стабільність за умов підвищеної температури та високого вмісту солі, але частково втрачали активність за умов лужного pH. Екстракти біосурфактантів проявляли слабку антимікробну активність відносно грампозитивних бактерій, але не мали пригнічуючої дії щодо грамнегативних бактерій та дріжджів. Висновки: два штами дріжджів C. gropengiesseri та C. bombicola, ізольовані з квіткових рослин, продукують гліколіпідні біосурфактанти, стабільні за високої солоності та температури та зі слабкою антимікробною активністю проти грампозитивних бактерій. Поверхнево-активні властивості досліджених штамів вказують на їх потенціал як продуцентів біосурфактантів.

Індекс рубрикатора НБУВ: О311-043.04

Рубрики:

Автомобільні дороги. Дорожне будівництво

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Various concentrated works have been done in the area of computational vision regarding the circle and texture detections. Detection of circles in images can be beneficial for PCB components industries for the detection of capacitors in printed circuit boards, also for medicine in the detection of red cells, white blood cells, and leukocytes, and for applications which requires precision and assignments regarding the detection of circles in a digital image. In this work is utilized a benchmarking of images to detection circle boards of different radio values for the comparison with the work [1] of this article. The benchmarking of images is composed of five main images that are tested in the algorithm of detection of circles in MATLAB with different values of radio for each image. The results appoint an enhancement of 300 % concerning the algorithm proposed in work [1] showed in this article. In this work also would be plotted graphs concerning the accuracy of the new proposed algorithm with relation to the algorithm proposed in work [1], indicating better results concerning the GUI interfaces and capacity of detection circles.