Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.501.1-52 + Р733.682.540.116-52

Рубрики:

Хронічні тонзиліти у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.921.2 + Р733.682.5

Рубрики:

Стрептококи

Хвороби глотки у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.682.501.1-52 + Р733.682.540.116-52

Рубрики:

Хронічні тонзиліти у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

A short survey is given of Bogolyubov's fundamental contributions to the kinetic theory of classical neutral gases and plasmas. This work is then placed in the context of later developments, showing its influence till the present day.

Останнім часом математичні моделі використовують для прогнозування майбутньої мультирезистентності туберкульозу. За цими моделями вираховують ступінь загрози мультирезистентності для служб контролю туберкульозу залежно від відносного пристосування мультирезистентних штамів (МРШ). Якщо середня пристосованість МРШ буде значно меншою від чутливих, тоді утворення резистентних штамів не ставитиме під загрозу успішність боротьби та контролю туберкульозу. Мультирезистентність туберкульозу формується шляхом послідовно набутого ряду різних однолокусних мутацій, які матимуть гетерогенні фенотипічні ефекти. Змодульовано вплив початкових пристосувань, оцінених за появою мультирезистентного туберкульозу за умови, що відносна пристосованість МРШ є гетерогенною. Виявлено, що навіть тоді, коли середня відносна пристосованість штамів із мультирезистентністю низька та наявні програми контролю за туберкульозом ефективні, маленькі субпопуляції відповідних МРШ можуть витіснити інші штами, як чутливі, так і стійкі. З'ясовано, що поточні епідеміологічні та короткострокові заходи з контролю туберкульозу на тлі загального тягаря мультирезистентності не доводять, що кількість МРШ може бути знижена без застосування специфічних зусиль із обмеження передачі інфекції від хворих на мультирезистентний туберкульоз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Упродовж останніх кількох десятиліть прогрес у реперфузійній терапії (медикаментозній та інвазивній), разом з удосконаленням хірургічної реваскуляризації міокарда, сприяв поліпшенню клінічних наслідків у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ІМ). Проте пацієнти з широким ІМ, або ті, в яких не проводиться вчасна реваскуляризація, лишаються у групі ризику виникнення механічних ускладнень. У клінічній практиці найчастіше трапляються такі механічні ускладнення ІМ, як гостра мітральна регургітація внаслідок розриву папілярних м'язів, дефект міжшлуночкової перегородки, псевдоаневризма та розрив вільної стінки міокарда, при цьому кожен стан асоціюється з високим ризиком інвалідизації і смерті, а також із суттєвими витратами медичних ресурсів. Ведення пацієнтів з механічними ускладненням ІМ є складним і потребує мультидисциплінарної співпраці, спрямованої на своєчасну діагностику, стабілізацію гемодинаміки, а також підтримання клінічних рішень щодо вибору певного підходу до лікування чи надання паліативної допомоги, із залученням до цього процесу самих пацієнтів і членів їх родин. Однак на теперішній час, у зв'язку з відносно малою кількістю проведених високоякісних досліджень, існує суттєва варіабельність клінічної практики ведення пацієнтів з механічними ускладненнями ІМ у різних медичних центрах, яка, здебільшого, залежить від локального досвіду та доступних ресурсів.

Реваскуляризація міокарда є важливим аспектом ведення пацієнтів з шемічною хворобою серця (ІХС). Клінічні настанови з реваскуляризації міокарда в пацієнтів з ІХС 2021 р. містять рекомендації, які базуються на сучасних доказових даних. Наведені в запропонованому документі рекомендації демонструють доказовий підхід до ведення пацієнтів з ІХС, в яких планується реваскуляризація міокарда. Цей підхід передбачає поліпшення надання допомоги пацієнтам з ІХС, зокрема, із врахуванням при цьому їх інтересів.