Показана безопасность и эффективность двухкомпонентного препарата кальципотриола и бетаметазона дипропионата - "Довобет"/"Дайвобет"/"Таклонекс" (LEO Pharma A/S, Ballerup, Denmark) в лечении псориаза в срок до 8 нед. Поскольку псориаз является хроническим заболеванием, которое может нуждаться в длительном лечении, необходимо исследование безопасности препарата при более длительном применении. Исследована безопасность двух режимов терапии, в частности применения двухкомпонентного препарата в течение 52 нед, для лечения больных псориазом. Пациенты (n = 634) были включены в рандомизированное двойное слепое исследование и разделены на терапевтические группы: 52-недельное применение двухкомпонентного средства (группа двухкомпонентного средства); 52-недельное чередование 4-недельных периодов применения двухкомпонентного средства и кальципотриола (группа чередования); 4-недельное применение двухкомпонентного средства с последующим 48-недельным применением кальципотриола (группа кальципотриола). Препараты во всех группах применяли 1 раз/сут в случае необходимости. Лечение двухкомпонентным средством в течение 52 нед можно считать безопасным и таким, которое хорошо переносится как при самостоятельном применении, так и при чередовании каждые 4 нед с кальципотриолом.

Питання про моно- чи дифілетичне походження ластоногих наразі залишається дискусійним. У огляді використано докази палеонтологічного літопису в поєднанні з даними порівняльної морфології, молекулярних і цитогенетичних досліджень для оцінки еволюційної історії та філогенетичних зв'язків рецентних і вимерлих Otarioidea та Phocoidea. Молекулярні дослідження підтримують монофілетичне походження ластоногих, проте ігнорують надзвичайно важливі морфологічні ознаки. Морфологічні дослідження, навпаки, підтверджують дифілію цієї групи, але не беруть до уваги дані молекулярного аналізу. Продемонстровано, що концепція монофілетичного походження ластоногих не є достатньо обгрунтованою, тому не може бути цілком прийнятою. Водночас гіпотеза про дифілетичне походження цієї групи залишається життєздатною завдяки морфологічним і палеобіологічним даним. Критичний аналіз окремих ознак, що їх використовують прихильники монофілії ластоногих, виявляє різні полярності, мінливість або просто конвергенцію. Дані палеонтологічного літопису і проведеного морфологічного аналізу важливих ознак підтримують концепцію дифілетичного походження ластоногих. Otarioidea, ймовірно, походять від великих, схожих на ведмедів, тварин, які вперше з'явилися у північній частині Тихого океану. У той же час Phocoidea походять від менших за розмірами, подібних до видр предків з Північної Атлантики. Хоча представники обох груп відомі з пізнього олігоцену, кожна з них розвивалася і завоювала водне середовище окремо від їх більш раннього, спільного арктоїдного предка. Таким чином, запропоновано вважати, що надродина Otarioidea є монофілетичною і включає до свого складу родини Enaliarctidae, Otariidae (морських котиків і морських левів), Desmatophocidae і Odobenidae (моржі та їх вимерлі родичі). Надродину Phocoidea також слід розглядати як монофілетичну, з єдиною родиною Phocidae, яка об'єднує представників 4-х підродин (Devinophocinae, Phocinae, Monachinae і Cystophorinae).

These data demonstrate that the dermal liberation of specific chemokines recruits circulating myeloid cells. The systemic fibrosis is augmented by bone marrow exposure to contrast. This explains why multiple exposures correlate with severity. Furthermore, bone marrow has a memory of gadolinium exposure; these findings have serious clinical ramifications.