Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.410

Рубрики:

Керівництво навчально-виховною роботою в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС49886 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В рамках непараметрического метода функционально-статистических испытаний предложен алгоритм оптимизации в информационном смысле параметров обучения. На примере построения разделяющей гиперповерхности для класса распознавания дана оценка допустимости, наблюдаемости рабочей области значений информационного критерия функциональной эффективности.

Розглянуто розв'язання задачі комп'ютерної класифікації рентгенівських спектрів, отриманих енергодисперсійним спектрометром на просвічуючому електронному мікроскопі ПЭМ-125Л виробництва "АО Селмі" (м.Суми).

Висвітлено проблему формування духовного життя людини. Проаналізовано освітні програми середньої школи № 109 (м. Київ) в контексті формування духовного світу учнів.

Освещена проблема формирования духовного мира человека. Проанализированы образовательные программы средней школы № 109 (г. Киев) в контексте формирования духовного мира учеников.

The article deals with the problem of formation of an inner world of the person. Educational programs of high school number 109 (Kiev) in a context of formation of an inner world of pupils are analysed. Corresponding conclusions by results of researchare made.

Розкрито досвід педагогічного колективу Київської ЗОШ № 109 (з 1990 р. гімназії) ім. Т.Г. Шевченка з виховання духовності учнів в системі студійної роботи гімназії. Визначено особливості студійної форми роботи. Висвітлено діяльність студій: літературної, музичної, співу, танців, театральної тощо.

Проаналізовано інтертекстуальні конструкції біографічної прози М. Слабошпицького: цитати, прислів'я і приказки, вставні історії, казка, посилання на грецький міф тощо; означено їх функції та семантичну роль у структурі твору.

Досліджено жанрово-стильову специфіку біографічної прози М. Слабошпицького, наголошено на особливостях жанрових модифікацій і трансформацій, полістилістичності, типології й основних рисах роману-біографії. З’ясовано вектори творчої реалізації М. Слабошпицького-критика, специфіку відтворення фактажності, тип націозорієнтованого героя у художньо-документальному доробку українського письменника, а також націоцентричну домінанту автора. Романи-біографії М. Слабошпицького "Марія Башкирцева (Життя за гороскопом)", "Никифор Дровняк із Криниці", "Автопортрет художника в зрілості", "Поет із пекла (Тодось Осьмачка)", "Веньямін літературної сім’ї", "Що записано в книгу життя" проаналізовано з позицій інтелектуально-психологічної прози. Внутрішню типологію митця розкрито в екзистенційному та психоаналітичному вимірах. Стилетворчий потенціал біографічної прози М. Слабошпицького охарактеризовано з урахуванням інтертекстуально-інтермедіальних маркерів, часопросторового й наратологічного дискурсів.

На матеріалі роману-біографії М. Слабошпицького "Марія Башкирцева (Життя за гороскопом)" виявлено хронотопні особливості твору: лінійність, послідовність викладу подій, специфіку моделювання соціально-історичного часу, що виступає як тло для сюжетної канви, точне датування як провідний чинник формування художнього часу. Акцентовано увагу на художніх прийомах зміщення та заміщення часових площин, кадруванні, забіганні наперед, ретроспекції.

Розглянуто специфіку жанрової дифузії в постмодерних текстах, що проявляється через процеси деканонізації та синтезу жанрів, генологічної мішанини, сталості/змінності, еластичності та гнучкості жанру як ключових характеристик для реалізації взаємопроникненя та взаємоперетікання жанрів.

Здійснено теоретичне осмислення жанрово-стильових параметрів біографічної прози. Охарактеризовано шляхи осягнення документального та біографічного матеріалу у творчості М. Слабошпицького. Вивчено екзистенційний і психологічний аспекти відтворення образу митця в біографічній прозі М. Слабошпицького. Проаналізовано стилетворчі ресурси роману-біографії письменника. Розроблено інтертекстуальну матрицю біографічних романів М. Слабошпицького. Досліджено наратологічні стратегії його прози.

Мета роботи - виявлення жанрових особливостей роману-біографії М. Слабошпицького "Що записано в книгу життя: Михайло Коцюбинський та інші", що засвідчують новітні формації у формо- та змістоструктуруванні біографічного матеріалу. На основі роману-біографії про М. Коцюбинського з'ясовано, що своєрідність жанрової "оркестровки" роману суголосна стильовим тенденціям цього твору. Множинність наративних структур спонукає до виявлення самонарації героя, гетеродієгетичної розповіді автора-наратора та гомодієгетичного наративу окремих "голосів". Хронотопіку роману М. Слабошпицького "Що записано в книгу життя: Михайло Коцюбинський та інші" становлять в основному простір рідного дому, Кононівки, Чернігова та о. Капрі, формуючи крапковану, уривчату специфіку художньої біографії. Інтертекстуальність твору представлено системою міжтекстових взаємозв'язків (пара-, мета-, архітекстуальністю).

Розроблено математичну модель та алгоритм імітаційного дослідження гідроприводу ковша неповноповоротного екскаватора з урахуванням хвильових процесів, вмісту газової фази та політропічного процесу деформування робочої рідини в довгій напірній гідролінії. Досліджено вплив вмісту газу та показника політропи на зведений модуль пружності напірної гідролінії.

Індекс рубрикатора НБУВ: К202.6 + З973-045.3

Рубрики:

Тонкі шари (плівки) металів і сплавів

Комп'ютери та програмування

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено вдосконаленню процесів формування великогабаритних товстолистових деталей із прямолінійними рифтами на підставі регулювання осередку деформації та розвитку методів розрахунку елементів заготівлі, що деформуються поза контактом з інструментом, а також апроксимуючо-згладжувальних методів обробки експериментальних даних. На підставі методів варіаційного числення, а також сумісного розв'язання рівнянь рівноваги елемента закінцівки рифту і пластичності науково обгрунтовано можливість формозміни закінцівки рифту укороченим пуансоном, в умовах, коли частина закінцівки рифту вільно деформується поза контактом із формувальним інструментом. Це дозволило виключити утворення складок на плоских елементах заготовки і розриву матеріалу закінцівки рифту. Аналітично розв'язано задачі прогнозування форми заготовки в зоні вільної формозміни у припущенні про мінімум площі вільного елемента заготовки деформівної поверхні, визначення стоншень заготовки для різних варіантів формування і формування-витягання, розрахунку коефіцієнта тертя під час оформлення прямолінійних ділянок рифту за експериментальними даними зміни стоншень заготовки по поперечному перерізі рифту. Розвинуто метод чисельно-аналітичного розрахунку напружено-деформованого стану елементів рифту з використанням єдиного диференціального рівняння. Під час обробки експериментальних результатів застосовано кінцево-елементну апроксимацію, що дозволило відмовитися від вимірювань числових значень розмірів сітки безпосередньо на зразку і перейти до аналізу цифрового знімка досліджуваної ділянки. Вимірювання координат вузлів сітки здійснено у програмі Autocad після фотографування сітки. Кількісне оцінювання експериментальних даних із формування укороченим пуансоном проведено методами математичної статистики.

Виявлено деструктивні форми сприйняття світу героями роману С. Процюка "Інфекція", психічне становлення яких припало на радянський та пострадянський періоди. У студії означено психічні проблеми освоєння посттоталітарної дійсності, маркованої посттоталітарною травмою, досвідом викорінення колоніальної ідеології, зміною моральних і культурних імперативів, що визначають характер психологічного становлення, ідентичності й самопредставлення персонажів у творі. Розкрито психологічні причини деструктивної поведінки героїв, а також форми рецепції та засвоєння посттоталітарного дискурсу. Розкрито локус міста Київ як простір пристосуванства, аморальності, здеморалізованості, що деструктурує психічну природу більшості персонажів.

Проаналізовано важливі деструкти, що вплинули на процес психічного становлення та ідентичність героїв роману С. Процюка. З'ясовано, що тривалий тиск радянської ідеології, Лялька як система комплексів, вад і гріхів, а також численні психічні неврози, зриви, прояви істерії та шизофренії, страх та інші тяжкі психічні стани й становлять ключові деструкти, що позначилися на психоідентичності героїв, вражених дитячою травмою та закомплексованістю (Анна Сороченка), втратою здорових орієнтирів і цінностей (Іван Сороченко), зарозумілістю й вищістю, фетишизацією дійсності (Василь Величко).

Розкрито основні маркери інтертекстуальності у романах С. Процюка "Троянда ритуального болю" та "Маски опадають повільно" та їхнє функціонування у текстовій площині твору. Інтертекстуальний потенціал біографічних романів С. Процюка проявляється в архітекстуальності, що виявляється у змішуванні жанрових кодів, та власне інтертекстуальності, заявленою переважно давньогрецькими міфами і міфологемами (Кассандра, Діоніс, Аріадна, Орфей, Вічна Жінка, Сізіф, Сцилла і Харибда), а також міфемами сну. Художньо вмонтовані у структуру творів образи з давньогрецької міфології сприяють уподібненню трагічного світосприйняття героїв (Василь Стефаник), гедоністичного й ідеалізованого уявлення про життєтворчість, ризикованого й авантюрного устрою (В. Винниченко) тощо. Введені у текстову площину роману "Троянда ритуального болю" численні імена відомих митців і політиків (Г. Сковорода, Конфуцій, Сенека, Нерон, Ніцше, Бодлер, Мопассан, Гітлер, Сталін) здебільшого пояснюють спосіб думання, сприйняття та розуміння, а також творчу манеру, інтелектуальний і духовний розвиток В. Винниченка. Заявлений у романі про В. Стефаника архетип Матері посилює інтертекстуальний потенціал твору, виокремлюючи мотиви туги, суму, втрати.

Наведено основні відомості щодо ідентифікації наземних транспортних засобів, які відображають точку зору інженерно-технічних працівників та загальноприйняті підходи до ідентифікації транспорту. Сформульовано основні поняття та принципи ідентифікації транспортних засобів, приведено детальні описи організаційного і інформаційного забезпечення оцінки, висвітлено досвід ідентифікації транспортних засобів за кордоном.

За результатами проведених обстежень в українських юнаків і дівчат з ортогнатичним прикусом встановлено межі процентильного розмаху й особливості телерентгенографічних параметрів, що використовують у методиках Burstone C. J., Harvold E. P. та Ricketts R. М., а також статеві розбіжності таких показників. Визначено етнічні відмінності телерентгенографічних параметрів в українських юнаків і дівчат від аналогічних параметрів, що одержані Burstone С. J. на мешканцях США європейського походження, Harvold Е. Р. - на мешканцях Канади європейського походження та Ricketts R. М. - на мешканцях США європейського походження. Розроблено та проведено аналіз регресійних моделей телерентгенографічних параметрів, що використовують у методиках Burstone С. J., Harvold E. P. та Ricketts R. М., на основі яких запропоновано діагностичну комп'ютерну програму.

Проаналізовано поетику психоаналізу у ранній прозовій творчості С. Процюка. Систему психоаналітичних кодів у збірках повістей та оповідань "Шибениця для ніжності" та "Серафими і мізантропи" складають категорії деструкції, аморальності, неврозів, конфліктів, страхів, наявність яких дозволяє інтерпретувати ранню прозу українського письменника психологічними творами, епікою психоаналітичного спрямування та епікою з психоаналітичними конструктами. Виявлено, що рання прозова творчість С. Процюка вагомо вплинула на формування авторської унікальної поетики та стилю, розбудованих на засадах психоаналізу у його великій епіці ("Інфекція", "Тотем", "Жертвопринесення", "Руйнування ляльки", "Пальці поміж піском" та ін.). Досліджено, що психоаналітичні конструкти у збірках "Шибениця для ніжності" та "Серафими і мізантропи" представлені хаотично і досить неоднорідно, що засвідчує процес вироблення і становлення авторського стилю. Прийоми самопізнання, самокопирсання, інсайтування, самокритики, самозізнання і чесності з собою закономірно підсилені складними категоріями страху, невпевненості, деструкції, аморальності, відчаю, а також психозами, неврозами, збоченними фантазіями і суїцидальними думками персонажів ранньої епіки С. Процюка. Психоаналітичній типізації героїв сприяє уведення у структуру тексту термінів психіатричного характеру, що формують тло психоаналізу, умотивовуючи окремі з учинків персонажів творів. Рання творчість С. Процюка відзначається антиімперськими мотивами як одним із базових чинників формувань невдоволення, супротиву, несвідомого опротивнення й опору системі, девальвації суспільних цінностей тощо. Психоаналітичного звучання у творах набувають невротична закоханість ("Шибениця для ніжності"), нерозділене кохання ("Крапля Береша"), душевні та психічні перипетії учасників любовного трикутника ("Червона троянда, Чорна троянда"), саморуйнація та мізантропія ("Викрадені монологи"). Психоаналітичні конструкти повістей формують новий тип героя у літературі кінця ХХ - початку XXI ст., що містить психоаналітичні засновки, коди, детермінанти, героя-лузера, героя-відлюдника, героя-психотика як доволі продуктивних персонажів у епічному доробку С. Процюка, чию психічну організацію письменник майстерно характеризує низкою психоаналітичних засобів, прийомів та інструментів.