Дослідження спрямоване на виявлення жанрової та стильової специфіки піснеспівів Гільдеґарди Бінгенської в контексті середньовічної традиційної літургійної монодії. Творчість Гільдегарди на сьогоднішній день постає перед дослідниками і слухацькою аудиторією у всьому своєму розмаїтті. Довге перебування Святої в стінах монастиря певного географічного регіону (Дізібоденберга, що у Німеччині), життя за встановленими суворими ідеологічно-релігійними традиціями орденів, її активна життєва і соціальна позиція (місіонерські подорожування, листування з відомими богословами та громадськими діячами того часу, зустріч з Папою Римським) і нарешті власне створення окремого монастиря в Рупертсберзі, помітно вплинули на стилістику творчості Святої, окремі напрями якої мають спільну ідею, що стала константою її діяльності. Визначено, що музичний стиль Гільдегарди Бінгенської, формуючись у загальному середовищі чернечого духовного життя XII ст., з одного боку, співпадає з регіональними західними традиціями та основними тенденціями літургії бенедиктинського й цистерціанського орденів, що позначилося насамперед на жанрово-стильових ознаках піснеспівів, які увійшли до збірки "Symphonia Armonie Celestium Revelationum". З іншого боку, музичний стиль Святої - унікальний феномен духовної культури середньовіччя, "серцевиною" якого став "інноваційний" жанр епохи - літургійна драма "Ordo Virtutum".