Висвітлено умови і принципи створення інтегрованих систем в АПК за участю сільськогосподарських, переробних та агросервісних підприємств і торгівлі. Розглянуто види і форми об'єднань (агропромислові підприємства, агрокомбінати, агрофірми, акціонерні товариства, асоціації, сільськогосподарські кооперативи тощо), а також взаємовідносини сільськогосподарських товаровиробників і переробних підприємств.

Висвітлено етапи аграрної реформи у контексті розвитку усіх організаційно-складових структур агропромислового комплексу, їх трансформації у ринкову економіку. Проаналізовано хід реформування сільськогосподарських підприємств та створення в процесі їх реструктуризації нових аграрних формувань, розвиток особистих підсобних господарств населення. Розглянуто питання роздержавлення майна та землі, їх паювання та створення приватного сектору аграрної економіки. Акцентовано увагу на збереженні створеного на селі виробничого аграрного потенціалу як важливого фактора подальшого ефективного його використання, забезпечення концентрації виробництва та вирішення соціальних проблем села.

Освещены этапы аграрной реформы в сочетании с развитием всех организационно-составных структур агропромышленного комплекса, их трансформации в рыночную экономику. Проанализированы ход реформирования сельскохозяйственных предприятий и создания в процессе их реструктуризации новых аграрных формирований, развитие личных подсобных хозяйств населения. Рассмотрены вопросы разгосударствления имущества и земли, их распределения и создания частного сектора аграрной экономики. Акцентировано внимание на сохранении созданного на селе производственного аграрного потенциала как важного фактора дальнейшего эффективного его использования, обеспечении концентрации производства и решении социальных проблем села.

Кожне окреме питання будь-якого тесту кваліметрії рівнів навчальних досягнень студентів ВНЗ з будь-якої навчальної дисципліни уявляється як окремий показник ефективності, що дало можливість розглядати процедуру одержання інтегральної оцінки знань саме як однокрокову задачу прийняття рішень з векторним показником ефективності. Запропоновано адитивну модель агрегування відповідей студентів з врахуванням коефіцієнта важливості кожного окремого питання. Нормування інтегрального показника призводить до 100-бальної шкали вимірювання знань, якій притаманні всі унікальні властивості абсолютної шкали вимірювання.

Каждый отдельный вопрос любого теста квалиметрии уровней учебных достижений студентов вузов по любой учебной дисциплине представляется как отдельный показатель эффективности, что дало возможность рассматривать процедуру получения интегральной оценки знаний именно как одношаговую задачу принятия решений с векторным показателем эффективности. Предложена аддитивная модель агрегирования ответов студентов с учетом коэффициента важности каждого отдельного вопроса. Нормирование интегрального показателя приводит к 100-балльной шкале измерения знаний, которой присущи все уникальные свойства абсолютной шкалы измерения.

Each separate question of any quality metering of study achievements of higher educational establishments' students is viewed as a separate effectiveness indicator. This allowed considering the procedure of gaining an integral evaluation of knowledge as a proper single-step task of decision making with vector effectiveness indicator. An additive aggregation model of students' answers taking into account each separate question's importance ratio is suggested. Measurement of integral indicator leads to100-grade scale of knowledge measuring which possesses all unique features of an absolute measurement scale.

Розглянуто й аналітично адаптовано для потреб педагогічних вимірювань і оцінювань знань комплекс методів нечіткої математики, який може бути застосований для побудови функцій належності лінгвістичної змінної "Рівень навчальних досягнень". Обгрунтовано найбільш прийнятний метод, що базується на використанні "матриці підказок", та сприяє побудові функцій належності з одним максимумом і гладкими фронтами, що спадають до нуля.

Рассмотрен и аналитически адаптирован для нужд педагогических измерений и оценивания знаний комплекс методов нечеткой математики, которые могут быть применены для построения функций принадлежности лингвистической переменной "Уровень учебных достижений". Обосновано, что наиболее приемлемым является метод, базирующийся на использовании "матрицы подсказок", применение которого способствует построению функций принадлежности с одним максимумом і гладкими фронтами, спадающими до нуля.

A set of fuzzy mathematics methods which could be used for the formation of membership functions of a linguistic variable called "Level of academic achievements" was analyzed and analytically adapted to the needs of pedagogical assessments and knowledge evaluation. It was proved that most suitable is the method which is based on the "matrix of prompts" that facilitates creation of membership functions with one maximum and smooth fronts which go down to a zero point.

Адаптовано процедуру побудови функції корисності для виявлення ставлення викладачів до множини академічних успіхів студентів на континуумі 100-бальної шкали вимірювання знань. З'ясовано, що рівень вимог, який визначається з аналізу цієї функції як величина навчальних досягнень, що надає найбільше задоволення, є мотивуючим фактором, який спонукує викладача на покращення результатів своєї діяльності, а студента - до більшої активності і спрямованості на навчання. Встановлено відповідність між чотирма характерними точками функції корисності і оцінками 4-бальної шкали.

Адаптирована процедура построения функции полезности для выявления отношения преподавателей к множеству академических успехов студентов на континууме 100-балльной шкалы измерения знаний. Определено, что уровень притязаний, выявляемый из анализа этой функции как величина учебных достижений, приносящая наибольшее удовлетворение, является мотивирующим фактором, понуждающим преподавателя к улучшению результатов своей деятельности, а студента - к большей активности и направленности на обучение. Установлено соответствие между четырьмя характерными точками функции полезности и оценками 4-балльной шкалы.

The procedure of utility function construction for exposure of lecturers' attitude towards the multitude of students' academic achievements on continuum of 100 point scale of knowledge evaluation has been adapted. It has been defined that the level ofclaims discovered as a result of analysis of this function as a quantity of educational progress bringing the greatest satisfaction is a motivating factor inducing a lecturer, on one hand, to improvement of the results of his activity and a student, on the other hand, to greater activity and orientation towards learning process. A correspondence among four characteristic points of utility function and grades of 4 point scale has been determined.

Проведено порівняльний аналіз існуючих шкал оцінювання навчальних досягнень студентів. Проаналізовано передовий досвід вітчизняних ВНЗ щодо забезпечення кваліметрії цих досягнень за умов кредитно-модульної організації навчального процесу. Розроблено та теоретично обгрунтовано моделі кваліметрії та порівняння рівнів навчальних досягнень майбутніх фахівців у різних оціночних системах. Уточнено критерії та показники, за якими визначалася ефективність моделей кваліметрії та проведено порівняння цих рівнів у різних оціночних системах. Доведено ефективність визначених моделей кваліметрії та порівняння рівнів навчальних досягнень студентів.

Синтезовано схему імітатора комплексу сигналів, які використовуються для визначення часу та місцеположення пристроями GPS-навігації. Імітатор дозволяє діагностувати якість пристроїв GPS-навігації та вимірювати їх технічні характеристики щодо точності визначення місцеположення та чутливості приймача. З'являється можливість змінювати напруженості електричних полів, які створюються окремими джерелами сигналів, що моделює реальну обстановку з визначенням місцеположення за низьких кутів розташування штучних супутників.

Висвітлено проблему створення середовища, здатного позитивно впливати на особистість з метою її виховання, гнучкої реалізації та релаксації (на матеріалах діяльності психолого-педагогічного центру Київського палацу дітей та юнацтва). Наведено визначення понять "психічне здоров'я" та "психологічне здоров'я". Сформульовано головні завдання позашкільної освітньо-виховної роботи. Проаналізовано напрями роботи психолого-педагогічного центру. Доведено позитивний результат подібної роботи.