Подано основні моменти фармакокінетики та фармакодинаміки пентоксифіліну, наведено сучасні погляди щодо впливу засобу на імунну систему й участі його в протекції ендотелію.

Обстежено 120 хворих на ревматизм, з них 60 чоловіків та 60 жінок. Діагноз встановлено за стандартними клініко-лабораторними критеріями, рекомендованими ВООЗ. За допомогою метода клініко-генеалогічного аналізу родоводів 3 - 4 поколінь всіх хворих за ознакою обтяженого чи необтяженого щодо ревматизму спадкового анамнезу було розподілено на дві групи. Встановлено, що на фоні низької активності ревматичного процесу в осіб з поворотним ревмокардитом переважають поєднані та комбіновані вади серця. Поряд з цим, у хворих на ревматизм з обтяженим анамнезом частка комбінованих дво- та триклапанних вад становить більше половини (у жінок - 51,9 %, у чоловіків - 62,1 %), в той час як у спадково несхильних до ревматизму осіб - 34,6 % та 42,3 % відповідно. Це підтверджує думку, що спадковість (за рахунок патологічно зміненої імунної відповіді) відіграє роль не тільки в ініціації та розвитку ревматичного процесу, а й у подальшому його перебігу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.1-3

Рубрики:

Ревматизм

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.1-3

Рубрики:

Ревматизм

Шифр НБУВ: РА325328 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано віддалені наслідки застосування радіоактивного йоду за умов ендемічної місцевості на Прикарпатті. Всього досліджено історії хвороб 1 024-х пацієнтів. Установлено, що йододефіцит є промотором реалізації бластомогенних ефектів. У групі осіб, які отримували радіоактивний йод з лікувальною метою, рак щитовидної залози реєструвався у 12 разів частіше, ніж в прикарпатській популяції.

Метою вивчення клінічних дисциплін є не тільки засвоєння теоретичного матеріалу та оволодіння практичними навиками, але і формування у студента-медика відчуття відповідальності за вибір професії, усвідомлення морально-етичних обов'язків майбутнього фаху.

Студентський науковий гурток кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб сприяє залученню студентів до наукової діяльності, формує мотивацію щодо дослідницької роботи, поглибленого й творчого засвоєння навчального матеріалу.

Проведено клінічне спостереження за 120-а вагітними, які проживають за умов йододефіциту. Проведено стандартні клінічні дослідження, визначення рівня йодурії та титру антитіл до тиреопероксидази (АТ-ТПО). 91 жінка одержувала "Йодид-Фармак", з них - 30 жінок одержували 200 мкг препарату на добу, 18 вагітних з помірним або легким йододефіцитом - 250 мкг на добу, 43 жінки з підвищеним рівнем АТ-ТПО - по 200 мкг на добу. 29 вагітних приймали "Антиструмін" по 0,5 таблетки через день. Встановлено, що у разі застосування антиструміну вища частота гестозів, кількість передчасних пологів та ускладнень пологів. Виявлено, що збільшення дози йодовмісного препарату на 50 мкг на добу не чинить очікуваного клінічного ефекту, а наявність підвищеного рівня антитіл до тиреопероксидази є додатковим негативним чинником впливу на перебіг вагітності та пологів.

Викладено структуру клінічного розбору хворого. Ставиться акцент на вміння студента спілкуватись з пацієнтом. Наведено зразки спостережливості видатних клініцистів, якій слід навчити студента. Звернено увагу на такі форми клінічного розбору, як клініко-патанатомічна конференція і консиліум, які в останні роки використовуються недостатньо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.12-3

Рубрики:

Захворювання щитовидної залози у вагітних

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що впровадження кредитно-модульної системи у виробничу практику з догляду за хворими передбачає стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру, підвищення якості знань та об'єктивності їх оцінювання, запровадження здорової конкуренції в навчанні, виявлення та розвиток творчих здібностей студентів.

Визначено особливості перебігу вагітності та пологів, досліджено стан новонароджених у жінок, які проживають за умов йододефіциту та є носіями підвищеного титру антитіл до тиреопероксидази. Виявлено, що застосування недозованого йодовмісного середника для корекції гіпомікроелементозу та аутоімунна тиреопатія детермінують більш тяжкий перебіг вагітності, передчасні пологи та їх ускладнення, збільшують частоту неонатального транзиторного гіпотиреозу. Запропоновано алгоритм тактики ведення вагітності за умов йододефіциту та наявності аутоімунної тиреопатії. Доведено необхідність впровадження диференційованого підходу щодо вибору дози йодовмісного середника, яка базується на величині екскреції йоду з сечою. Обгрунтовано доцільність застосування селену як доповнення до базової терапії загрози мимовільного викидня у жінок-носіїв підвищеного рівня антитіл до тиреопероксидази.

Вивчено функціональний стан щитовидної залози (ЩЗ), рівень фізичного та розумового розвитку дітей шкільного віку, які проживають на території з дефіцитом йоду в біосфері. У всіх обстежених школярів виявлено збільшення ЩЗ і зниження її функції. Незалежно від ступеня йододефіциту в організмі, спостережено сповільнення фізичного та психічного розвитку, порушення вегетативних функцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.12-5 + Р716.216.415.12

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози у дітей

Захворювання щитовидної залози у вагітних

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The correctness of a problem with multipoint conditions with respect to the time for the Petrovskii parabolic equation with coefficients depending on the spatial coordinate is investigated. The conditions of existence and uniqueness of the solution of the problem are established. The metrical theorems on the lower bounds of small denominators of the problem are proved.

Исследована корректность задачи с многоточечными условиями по временной переменной для параболического по Петровскому уравнения с переменными по пространственным координатам коэффициентами. Установлены условия существования и единственности классического решения задачи. Для доказательства существования решения задачи использован метод разделенных разностей. Доказана теорема метрического характера об оценках снизу малых знаменателей, которые появляются при построении решения.

Проведено огляд робіт з дослідження функціонування системи мати - плід - новонароджений за умов природного йододефіциту. На комплекс проблем патології вагітності (невиношування, гестози, передчасні пологи) у ендемічному регіоні однозначно впливає функція щитовидної залози. Актуальність проблеми визначена не тільки власне репродуктивною функцією жінки, а й інтелектуальним та соматичним здоров'ям майбутніх поколінь.

Написання навчальної історії хвороби з пропедевтики внутрішньої медицини - важливий елемент у набутті студентами практичних навиків: самостійного збору анамнезу, об'єктивного обстеження пацієнта. Також вперше відбувається робота з медичною документацією, студенти ознайомлюються з поняттям "обгрунтування діагнозу". Необхідною передумовою успішної курації, окрім власної активності студента, вважається методичний розбір структурних елементів навчальної історії хвороби на практичному занятті та аналіз основних помилок під час захисту роботи.

Досліджено сучасні закономірності глобального розвитку, вивчено глобальні соціально-економічні імперативи, їх природу, особливості взаємодії та специфіку прояву за сучасних умов. Розкрито принципові характеристики середовища генерації глобальних соціально-економічних імперативів, проаналізовано модифікації умов і мотивацій трудової діяльності та професійного розвитку працівників. Розглянуто та систематизовано новітні закономірності відтворення робочої сили. Досліджено інформаційні ресурси економічного розвитку України, проаналізовано специфіку та потенціал відтворення національного інтелектуального потенціалу. Запропоновано два напрями його підвищення (перший пов'язаний з удосконаленням загального менеджменту у тій частині, що стосується формування корпоративної культури цільового типу, другий - з удосконаленням систем управління інноваціями в компаніях). Виявлено специфіку становлення економічної демократії в Україні на загальнодержавному, місцевому та підприємницькому рівнях.

Розглянуто основи та структуру організації науково-дослідної роботи студентів та молодих вчених вищого медичного навчального закладу. Виділено мету, завдання, функції студентського наукового товариства та товариства молодих вчених.