Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти формування, оцінювання та покращання рівня життя сільського населення. Досліджено понятійний апарат і складові цього явища. Значну увагу приділено вивченню факторів впливу на рівень життя селян, які мають прояв на різних рівнях управління. Проаналізовано міжнародний досвід щодо поліпшення життєвого рівня мешканців сільської місцевості. Висвітлено проблему формування організаційно-економічного механізму регулювання рівня життя селян.

Рассмотрены теоретические и прикладные аспекты формирования, оценивания и улучшения уровня жизни сельского населения. Исследованы понятийный аппарат и составляющие этого явления. Значительное внимание уделено изучению факторов влияния на уровень жизни крестьян, которые проявляются на разных уровнях управления. Проанализирован международный опыт в вопросах улучшения жизненного уровня жителей сельской местности. Освещена проблема формирования организационно-экономического механизма регулирования уровня жизни селян.

Розглянуто актуальні питання поліпшення рівня життя сільського населення на прикладі Кіровоградщини за умов трансформаційних процесів в економіці та її аграрному секторі. Уточнено суть категорії "рівень життя" населення, що передбачає побудову ендогенно орієнтованої моделі розвитку суспільства. Класифіковано фактори впливу на рівень життя селян за рівнем їх виникнення, запропоновано комплекс показників для оцінки його стану та динаміки. На підставі статистичних даних, одержаних завдяки проведеному соціологічному дослідженню, та з використанням багатовимірного статистичного аналізу виявлено тенденції динаміки рівня життя селян, проаналізовано вплив перетворень в аграрному секторі економіки на нього, здійснено оцінювання життєвого рівня сільських мешканців на рівні районів і визначено передумови для його поліпшення. Як пріоритетний напрямок поліпшення рівня життя даного населення запропоновано удосконалення організаційного механізму управління рівнем життя селян завдяки представленню в ньому не тільки органів влади й управління, а й партнерів агросектору та самих селян. Сформульовано основні вимоги до створення соціально-економічного моніторингу рівня життя селян, розбудови інформаційного простору на селі й обгрунтовано необхідність запровадження Паспорта соціально-економічного розвитку сільської/селищної ради, а також урахування рейтингу районів за рівнем життя селян в оцінці їх соціально-економічного стану.

Визначено місце HR-брендінгу в системі управління персоналом сучасної організації. Здійснено огляд теоретичних підходів до розуміння сутності HR-бренда та HR-брендінгу. Авторське визначення цих понять дозволяє врахувати в них місце і роль усіх працівників, технологій та проектів, які використовуються в управлінні персоналом. Визначено роль HR-брендінгу в забезпеченні загальної успішності й ефективності роботи організації.