За допомогою методу вторинної іонної масспектрометрії проведено дослідження іонного складу поверхневого шару емалі постійних зубів та його зміни під впливом протикаріозних зубних паст, які містять різні сполуки фтору. Встановлено залежність проникнення іонів фтору в емаль від носія фториду, його концентрації та часу застосування.

Висвітлено проблеми підвищення ефективності профілактики карієсу постійних зубів у дітей шляхом клініко-лабораторного обгрунтування вибору протикаріозних лікувально-профілактичних зубних паст для індивідуальної гігієни порожнини рота в період вторинної мінералізації постійних зубів за початкових форм карієсу. З використанням методів вторинної іонної мас-спектрометрії та рентгенфотоелектронної спектроскопії вивчено хімічний склад здорової та штучно демінералізованої емалі постійних зубів, а також зміни, які відбуваються під впливом фторвмісних зубних паст з різними носіями та концентрацією фтору. Проведено клінічний аналіз ефективності та визначено критерії вибору фторвмісних зубних паст для первинної профілактики карієсу у дітей у випадку вогнищевої демінералізації емалі постійних зубів у період вторинної мінералізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.21

Рубрики:

Хвороби зубів у дітей

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.42 + Р733.661.2

Рубрики:

Гігієна зубів і порожнини рота

Хвороби порожнини рота у дітей

Шифр НБУВ: Ж15068 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За умов експерименту та клініки вивчено вплив лікувально-профілактичних зубних паст з різними носіями фтору на структурні та функціональні параметри емалі постійних зубів, яка є на етапі вторинної мінералізації. Проведено якісний і кількісний хімічний аналіз поверхневого шару 80 зразків емалі. За допомогою методу вторинної іонної мас-спектрометрії визначено проникнення іонів фтору та фториду кальцію. Із використанням методу рентгенофотоелектронної спектроскопії в емалі визначено кількість фтору, кальцію та фосфору. Встановлено недостатній рівень мінералізації емалі постійних зубів після прорізування та зміни, що відбуваються під впливом різних носіїв фтору. Під спостереженням перебувало 88 школярів 12-річного віку. Вивчено вплив фторовмісних зубних паст на стан твердих тканин зубів, структурно-функціональну карієсорезистентність емалі, мінералізуючий потенціал ротової рідини. Встановлено залежність досліджуваних параметрів від носія фтору, його концентрації та терміну використання.

Досліджено вплив протикаріозних лікувально-профілактичних зубних паст із різними носіями фтору на ділянки вогнищевої демінералізації емалі постійних зубів. Встановлено залежність швидкості ремінералізації емалі постійних зубів від носія фториду, терміну застосування та часу експозиції.

Мета роботи - експериментальна (in vitro) та клінічна оцінка протикаріозної ефективності зубної пасти Лакалут Джуніор шляхом вивчення її впливу на хімічний склад, морфологічну структуру поверхневого шару емалі, стан гігієни порожнини рота та рівень карієсрезистентності емалі постійних зубів у дітей. Дослідження іонного складу поверхневого шару емалі проведено за допомогою методів вторинної масспектрометрії та рентгенфотоелектронної спектроскопії, морфологічна структура емалі вивчалась під скануючим електронним мікроскопом. У клінічному дослідженні взяли участь 60 дітей віком 10 - 12-ти років, які впродовж 6-ти міс чистили зуби зубною пастою Лакалут Джуніор. Оцінку карієпрофілактичних властивостей зубної пасти проведено на підставі експериментальних (зміни вмісту хімічних елементів і морфологічної структури поверхневого шару емалі) і клінічних критеріїв (показники індексів гігієни порожнини рота та TEP-тесту) на початку, через 1, 3 та 6 міс дослідження. Експериментальні дослідження in vitro свідчать про суттєве підвищення вмісту фтору й кальцію в поверхневому шарі незрілої емалі постійних зубів і покращання його морфологічної структури під впливом зубної пасти Лакалут Джуніор. Систематичне застосування впродовж 6-ти міс зубної пасти Лакалут Джуніор покращує стан гігієни порожнини рота та підвищує ступінь мінералізації емалі постійних зубів у дітей віком 10 - 12 років, що підтверджується позитивною динамікою гігієнічних індексів і TEP-тесту. Висновки: зубну пасту Лакалут Джуніор можна рекомендувати як ефективний лікувально-профілактичний засіб, що сприяє підвищенню рівня мінералізації емалі, для гігієни порожнини рота дітям шкільного віку.

Мета - вивчення in vitro змін хімічного складу та морфологічної структури поверхневого шару емалі постійних зубів, які щойно прорізалися, під впливом протикаріозного мусу із вмістом 10 % казеїнфосфопептиду - аморфного фосфату кальцію. Емаль зубів, які щойно прорізалися, недостатньо мінералізована та має недостатній рівень карієсрезистентності. Хімічний склад поверхневого шару емалі цих зубів змінюється під впливом 10 % казеїнфосфопептиду - аморфного фосфату кальцію. Досягнення оптимального рівня мінералізації під впливом 10 % казеїнфосфопептиду - аморфного фосфату кальцію відбувається вже через 6 місяців застосування.

Мета роботи - вивчити in vitro зміни хімічного складу та морфологічної структури поверхневого шару емалі постійних зубів, які щойно прорізалися, під впливом зубної пасти із вмістом фтору 5000 ppm. За допомогою сканувальної електронної мікроскопії та рентгенфотоелектронної спектроскопії вивчили in vitro зміни хімічного складу та морфологічної структури поверхневого шару 20 зразків емалі постійних зубів, які щойно прорізалися, під впливом зубної пасти із вмістом фтору 5000 ppm. Аналіз хімічного складу поверхневого шару незрілої емалі постійних зубів доводить, що упродовж експерименту під впливом пасти із вмістом фтору 5000 ppm у поверхневому шарі достовірно змінився вміст карбону, фтору, сіліцію та кальцію, а також співвідношення кальцій/фосфор. Підвищення рівня мінералізації емалі постійних зубів, які щойно прорізалися, під впливом пасти із вмістом фтору 5000 ppm підтвердили дані, одержані за допомогою сканувальної електронної мікроскопії. Після обробки зразків незрілої емалі зубною пастою, перикімати стали гладкими, а емаль набула блиску. Висновки: емаль зубів, які щойно прорізалися, недостатньо мінералізована та карієсрезистентна. Хімічний склад поверхневого шару емалі зубів, які щойно прорізалися, змінювався під впливом зубної пасти із вмістом фтору 5000 ppm, оптимального рівня мінералізації досягли експериментально за 12 місяців застосування зубної пасти.

За допомогою рентгенфотоелектронної спектроскопії (X-ray, EDS) вивчено in vitro зміни хімічного складу поверхневого шару 30-ти зразків емалі постійних зубів до прорізування (зачатків), безпосердньо після прорізування та після закінчення етапу вторинної мінералізації. Встановлено, що хімічний склад поверхневого шару інтактної емалі по стійних зубів на різних етапах мінералізації має достовірні відмінності кількості кальцію, карбону, фтору, нітрогену, сіліцію та коефіцієнта кальцій/фосфор. Емаль зачатків та зубів, які щойно прорізалися, є недостатньо мінералізованою та, відповідно, має недостатній рівень карієсрезистентності. Висновки: з метою запобігання ураження твердих тканин зуба у разі передчасного прорізування та після прорізування постійних зубів впродовж періода вторинної мінералізації доцільним є призначення мінералізуючих засобів з вмістом кальцію, фтору та магнію, які підвищуватимуть карієсрезистентність емалі зуба.

За допомогою скануючої електронної мікроскопії та рентгенфотоелектронної спектроскопії вивчено in vitro зміни хімічного складу та морфологічної структури поверхневого шару 25-ти зразків емалі постійних зубів (ПЗ), які щойно прорізались, під впливом ремінералізуючого гелю, який містить кальцій, фосфор і магній. Аналіз хімічного складу поверхневого шару незрілої емалі ПЗ свідчить про те, що протягом усього експерименту під впливом ремінералізуючого гелю, який містить кальцій, фосфор і магній, у поверхневому шарі відбуваються достовірні зміни вмісту карбону, магнію, сіліцію та кальцію, а також співвідношення кальцій/фосфор. Підвищення рівня мінералізації емалі ПЗ, які щойно прорізались, під впливом ремінералізуючого гелю, який містить кальцій, фосфор і магній, підтверджувалось даними скануючої електронної мікроскопії. Висновки: емаль зубів, які щойно прорізались, є недостатньо мінералізованою та, відповідно, має недостатній рівень карієсрезистентності. Хімічний склад поверхневого шару емалі зубів, які щойно прорізалися, змінюється під впливом ремінералізуючого гелю, який містить кальцій, фосфор і магній. Досягнення оптимального рівня мінералізації під впливом ремінералізуючого гелю, який містить кальцій, фосфор і магній, відбувається за умов експерименту через 12 міс застосування.

На основі методу скінченних елементів проведено моделювання напружено-деформованого стану коронки зуба з карієсною порожниною під впливом вертикального зусилля. Коронка зуба є двошаровим циліндром, що складається з зовнішнього емалевого і внутрішнього дентинного шарів. Проведено дослідження впливу місця розташування і геометричних параметрів карієсної порожнини, а також механічних властивостей емалі та дентину на здатність зубної коронки витримувати навантаження. Показано, що збільшення довжини і глибини карієсної порожнини в коронці зуба призводить до підвищення інтенсивності напружень в шарах коронки. Максимальна інтенсивність напружень при цьому виникає в емалевому шарі коло стінки карієсних порожнин, що знаходяться біля шийки зуба.

Проведено мета-аналіз даних епідеміологічних досліджень 1970 - 1990-х рр. у порівнянні з результатами власних досліджень когорти дітей двох країн з використанням методу аналітичної епідеміології системи EGOHID-2005. Ретроспективний аналіз даних епідеміологічних досліджень надав змогу визначити тенденцію до зниження інтенсивності карієсу зубів у дітей шкільного віку Білорусі та України і виявити домінуючі факторииризику каріозної хвороби (недостатню мотивацію школярів щодо дотримання рекомендованого режиму чищення зубів двічі на день - 45 - 57 % та використання фторвмісних зубних паст - 27 - 40 %).

Розглянуто питання підвищення ефективності первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей шляхом клініко-експериментального обгрунтування та розробки диференційованих схем профілактики, які спрямовані на збільшення карієсрезистентності емалі постійних зубів із різним рівнем мінералізації на підставі вивчення її морфологічних, хімічних та фізичних властивостей і їх змін під впливом сучасних засобів профілактики карієсу. Відмічено достовірно вищий рівень карієсрезистентності постійних зубів у дітей віком 14 - 18-ти років у порівнянні з відповідними показниками дітей молодшого віку. Виявлено достовірні відмінності хімічного складу біоптатів інтактної емалі постійних зубів протягом п'яти років після прорізування. Встановлено in vitro ознаки зростання ступеня мінералізації поверхневого шару емалі постійних зубів на різних етапах мінералізації під впливом екзогенних профілактичних засобів з вмістом різних протикаріозних сполук. Розроблено диференційовані схеми первинної профілактики карієсу для осіб віком 5 - 18-ти років залежно від ступеня мінералізації і стану твердих тканин постійних зубів та проаналізовано їх ефективність.

Досліджено ефективність алмазного шліфування сферичної поверхні сапфіру й полікристалічного діоксиду цирконію інструментом на металевій зв'язці зі зниженим розкидом поруватих включень зв'язки за розмірами. Для ущільнення інструментального композита було використано поліетиленгліколь, модифікований похідними адамантану, що підвищило нелінійність течії зволожувача на стадії брикетування. Показано, що за умов тертя такого композита амплітуда коливань коефіцієнта тертя знижується, причому за тертя по діоксиду цирконію втричі інтенсивніше у порівнянні зі сапфіром. Крім того, на відміну від шліфування діоксиду цирконію, на шліфованій поверхні сапфіру спостерігали виколювання, для виключення яких доцільно забезпечити будову поруватого простору композита не тільки з певним розподілом поруватих включень за розмірами, але й зі зменшеним їх найбільш ймовірним значенням. Показники відносної продуктивності, зносу алмазного інструменту у разі тонкого шліфування сапфіру, діоксиду цирконію відрізняються удвічі або утричі залежно від зернистості алмазного інструменту. Шорсткість поверхні полікристалічного діоксиду цирконію за його тонкого шліфування в цілому в 4 - 5 разів нижче, ніж у сапфіру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.210.40-5 + Р128.94-387

Рубрики:

Карієс у дітей

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработана методика расчета характеристик кламмеров частичных съёмных стоматологических протезов, которые изготовлены из термопластичных пластмасс. Методика включает следующие этапы: расчет удельного давления кламмера на удерживающий зуб, определение максимальных внутренних усилий и напряжений кламмера, а также его формы в ненагруженном состоянии. Проведенные исследования позволяют выбрать оптимальные размеры кламмера для создания необходимого удерживающего усилия протеза при достаточной его прочности.

Описано певний первинний досвід в застосуванні неоднорідної теорії пружності до опису механічного стану однокореневого зуба. Розглянуто і прокоментовано декілька простих моделей осесиметричного стану циліндричних ізотропного і трансверсально-ізотропного тіл.