Конкретизовано дефініцію поняття "культури мовлення старшокласників", визначено її структуру. Визначено зміст мотиваційного, змістово-процесуального, продуктивно-результативного та творчо-перетворювального компонентів. Розроблено рівні, критерії та показники сформованості компонентів культури мовлення старшокласників, вироблено комплекс засобів та прийомів їх розвитку. З'ясовано комплекс дидактичних умов, які впливають на успішність процесу розвитку культури мовлення старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу, перевірено їх ефективність. Проведено кількісний, якісний і статистичний аналіз виявив тенденцію підвищення рівня сформованості всіх компонентів культури мовлення старшокласників.

Сформовано теоретичні основи та виявлено сутність сільськогосподарської кооперації. Зазначено особливості та роль сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СТОК) в аграрному секторі економіки. Узагальнено методику оцінки формування й ефективності функціонування СТОК. Проаналізовано сучасний стан розвитку СТОК в регіоні. Визначено економічний механізм функціонування й оцінено економічну ефективність діяльності СТОК. Доведено необхідність формування раціональної системи обслуговуючих кооперативів для підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських товаровиробників, а також визначено напрями оптимізації ресурсного потенціалу СТОК. Обгрунтовано необхідність покращання маркетингової діяльності, вдосконалення внутрішніх і зовнішніх економічних відносин СТОК.

Вперше встановлено взаємозв'язок рівнів адипонектину та резистину з показниками структурно-функціонального стану серця у хворих з метаболічним синдромом (МС) у поєднанні з різною кардіоваскулярною патологією. Виявлена кореляція між рівнями адипонектину та параметрами ремоделювання міокарда лівого шлуночка (ЛШ) серця показала, що наявність високих концентрацій адипонектину сироватки крові асоціюється зі зменшенням виразності гіпертрофії ЛШ у хворих з МС за наявності артеріальної гіпертензії (АГ), ішемічної хвороби серця (ІХС) і постінфарктного кардіосклерозу (ПІКС), а також зі зниженням виразності дилатації ЛШ у хворих з МС після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ). Показано, шо найбільш сильні взаємозв'язки концентрації резистину крові з параметрами ремоделювання міокарда ЛШ мають місце у хворих з МС і АГ без іншої серцево-судинної патології. Разом з тим, у пацієнтів з МС, які страждають на ІХС, зниження сироваткового рівня резистину асоціюється зі зменшенням виразності гіпертрофії міокарда ЛШ. У хворих з МС з АГ, ІХС, як з наявністю, так і без ПІКС, підвищення рівня резистину крові асоціюється зі зниженням систолічної функції ЛШ. Встановлено, що зниження рівнів адипонектину в сироватці крові є фактором, сприятливим до виникнення ІХС у пацієнтів з АГ і МС, а у пацієнтів, які перенесли ІМ, призводить до підвищення смертності. Вперше виявлено, що зниження рівня адипонектину сироватки крові нижче 5,1 мкг/мл у хворих з МС в поєднанні з АГ є предиктором розвитку ІХС у даної категорії пацієнтів. Запропоновано метод прогнозування розвитку ІХС у таких пацієнтів шляхом визначення сироваткової концентрації адипонектину.