Розглянуто питання управління артилерією під час оборони морського узбережжя. На підставі аналізу досвіду застосування артилерійських підрозділів у протидесантних операціях запропоновано централізацію управління усіма засобами ураження на першому етапі операції і децентралізації - на послідуючих етапах. Запропоновано рекомендації щодо скорочення часу на підготовку вогню артилерії.

Проведено мікробіологічне дослідження нових антисептичних препаратів: "Декаметоксин", "Офтадек", "Ціделон", "Норфлоксацин", "Аурісан", "Отосан", "Ріносепт". Експериментально обгрунтовано доцільність їх застосування у поєднанні з гентаміцином. Наведено результати вивчення чутливості бактерій до антибіотиків,а також швидкості формування резистентності госпітальних ізолятів стафілококу та ешерихій до лікарських антисептичних препаратів. Визначено вплив концентрацій водневих іонів і різного мікробного навантаження на властивості лікарських антимікробних препаратів. Експериментально встановлено вплив антисептичних препаратів на адгезивну здатність стафілококів, а також на гістологічну структуру тканин органа зору, печінки, серця, нирок тварин. Показано перспективність застосування декаметоксину, офтадеку, ціделону, норфлоксацину, аурісану, отосану, ріносепту для лікування та профілактики гнійно-запальних захворювань.

Проаналізовано стан розвитку ракетно-артилерійського озброєння передових країн світу з метою подальшого пошуку напрямків розвитку артилерійського озброєння вітчизняного виробництва.

Запропоновано підхід до визначення раціонального складу міжвидового угруповання військ на етапі завчасного планування операції (бойових дій).

Представлено пропозиції щодо розвитку зв'язку підрозділів ракетних військ і артилерії Сухопутних військ: її сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.

Викладено зміст і порядок роботи командира міномета з організації та ведення бойової роботи. Розкрито правила поводження з мінометом і боєприпасами на вогневій позиції та заходи безпеки.

На підставі інформації з відкритих джерел проаналізовано екологічну обстановку під час утилізації ОВТ і запропоновано шляхи її покращання.

Викладено загальні обов'язки командира гармати та його обов'язки з приведення обслуги гармати у вищі ступені бойової готовності, а також обов'язки номерів обслуги під час роботи на гарматі. Описано будову гармат усіх типів. Увагу приділено питанням підготовки гармати і артилерійського тягача (САУ) до маршу, а також здійснення маршу. Висвітлено правила поводження з гарматою та боєприпасами, а також заходи безпеки, яких необхідно додержуватися під час експлуатації гармати та використання боєприпасів. Подано інформацію щодо бойової роботи гарматної обслуги на закритій вогневій позиції. Розкрито питання бойової роботи на відкритій вогневій позиції, порядок вибору відкритої вогневої позиції (рубежу розгортання протитанкових артилерійських підрозділів), а також правила подачі команд командиром гармати.

Розглянуто новий порядок розміщення номерів обслуги біля причіпної гармати, а також перспективний варіант інженерного облаштування деяких елементів вогневої позиції артилерійських підрозділів.

Проведено короткий аналіз типів систем наведення боєприпасів, висвітлені їх основні переваги й недоліки. Розглянуто один із можливих підходів до вибору типу головки самонаведення з урахуванням заданих характеристик основних типів об'єктів ураження. Надано рекомендації щодо вибору доцільного варіанта оснащення головки самонаведення боєприпасів на підставі урахування можливостей створюваної системи спеціального інформаційного забезпечення вітчизняного ВПК.

Розглянуто загальні напрями, які доцільно врахувати під час удосконалення автоматизованих систем управління артилерії Сухопутних військ ЗС України. Сучасний рівень розвитку обчислювальної техніки, засобів зв'язку і передачі даних, інформаційних технологій відкриває широкі можливості щодо автоматизації процесів управління. Існуючі математичні методи дозволяють формалізувати основні задачі управління. Все це створює передумови для успішної розробки і втілення КАУ артилерійськими частинами та підрозділами. Нові форми та способи застосування військ, прийняття нових військово-стратегічних концепцій наприкінці ХХ - початку ХХІ сторіччя значно посилили увагу військово-політичного керівництва провідних у воєнному відношенні країн членів НАТО до питань управління Збройними Силами на усіх рівнях і особливо у ланці рота (батарея) - батальйон (дивізіон). Проведено аналіз закордонних зразків автоматизованих систем управління (АСУ) для артилерійських підрозділів та еволюція їх розвитку. З урахуванням досвіду та досягнень армій передових країн світу у піднятому питанні, намічені напрями удосконалення вітчизняних АСУ артилерії на сучасному етапі. Результати досліджень показали, що головною метою удосконалення вітчизняних АСУ є поєднання апаратних і програмних засобів картографічного забезпечення типу ГІС повної автоматизації усіх розрахунків, а також передачі команд та цілевказань через цифрові канали зв'язку (короткохвильові та цифрові радіостанції, що відповідають стандартам захищеного зв'язку армій НАТО).

Розглянуто призначення та вимоги до робочої карти, правил підготовки та ведення робочої карти командира артилерійського (ракетного) підрозділу. Класифіковано топографічні карти, зображення рельєфу на топографічних картах і визначення відстані за картою. Проаналізовано призначення робочої карти та наведено вимоги до роботи з нею. Охарактеризовано правила ведення робочої карти і визначено порядок нанесення масштабних і позамасштабних умовних знаків. Досліджено порядок визначення координат об'єктів і нанесення на робочу карту за їх прямокутними та географічними координатами.

Підручник «Основи бойової роботи старшого офіцера батареі» відповідає змісту навчальних модулів «Бойова робота», «Бойове застосування артилерійських підрозділів» для студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу РВ і А. У підручнику викладені основи, зміст та порядок роботи старшого офіцера батареї з організації й ведення бойової роботи на вогневій позиції, а саме під час вибору, підготовки, зайняття і залишення вогневої позиції. Наведені правила подавання та виконання команд для підготовки і ведення вогню, а також документи, які розробляють і ведуть на вогневій позиції. Підручник призначений для підготовки і проведення занять із тактичних і військово-технічних предметів.

Викладено зміст і порядок роботи командира міномета з організації та ведення бойової роботи. Розкрито правила поводження з мінометом і боєприпасами на вогневій позиції та заходи безпеки. Призначено для підготовки та проведення занять із тактичних і військово-технічних предметів. Рекомендовано як для викладачів і курсантів (студентів) військових навчальних закладів, які навчаються.за програмою підготовки офіцерів запасу, так і для командирів мінометних підрозділів.

Досліджено основи бойового застосування артилерії. Викладено основи бойового застосування найменшого вогневого підрозділу артилерії, а саме: гарматної обслуги в різних видах бою. Розглянуто правила поводження з гарматою і боєприпасами на вогневій позиції та заходи безпеки. Охарактеризовано будову гармат та їх підготовку до стрільби. Увагу приділено основам роботи командира гармати під час маршу та зустрічного бою. Висвітлено основи бойової роботи гарматної обслуги на закритій вогневій позиції. Розглянуто основи бойової роботи гарматної обслуги на відкритій вогневій позиції. Досліджено порядок поводження з гарматою та боєприпасами на вогневій позиції.

У підручнику викладено основи організації інженерного забезпечення, тактичного маскування та РХБ-захисту в артилерійських підрозділах. Підручник «Основи інженерної підготовки, тактичного маскування та РХБ-захисту в артилерійських підрозділах» відповідає змісту навчальних модулів «Так¬тика», «Бойове застосування артилерійських підрозділів», «Бойова робота», «Стрілецька зброя і вогнева підготовка» для студентів, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу РВ і А.