Показано, що порушення психоемоційного стану є пусковим механізмом розвитку бруксизму у дітей.

Проведено пошук, фізіологічне обгрунтування та впровадження у життя дитини дошкільного віку заходів, які дозволяють формувати основні навички здорового способу життя. Виконано подальшу розробку уявлень про значущість методології біокерування на зворотних зв'язках для удосконалення процесу навчання дітей дошкільного віку основних навичок здорового способу життя для зміцнення здоров'я, поліпшення фізичного розвитку і профілактики захворювань, що має важливе практичне значення для дошкільних освітніх закладів.

Проведен поиск, физиологическое обоснование и внедрение в жизнь ребенка дошкольного возраста мероприятий, которые позволяют формировать основные навыки здорового образа жизни. Выполнена последующая разработка представлений о значимости методологии биоуправления на обратных связях для усовершенствования процесса учебы детей дошкольного возраста основных навыков здорового образа жизни для укрепления здоровья, улучшения физического развития и профилактики заболеваний, которая имеет важное практическое значение для дошкольных образовательных заведений.

The search, physiological grounds and introduction of measures which allow formation of main habits for healthy life-style into the life of pre-school children have been carried out. Further development of conceptions about meaningfulness of biomanagement feedback methodology for improvement of teaching pre-school children to major skills in healthy life-style for strengthening their health, improving physical development and preventing diseases, which possess important practical meaning for pre-school educational institutions

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*550.38в641.0

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.560.50

Рубрики:

Вади розвитку сечового міхура

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено каталитическое окисление 3-ацетаминотолуола озоном в уксусной кислоте. Показано, что в присутствии кобальтбромидного катализатора в условиях окисления озоно-воздушной смесью основным продуктом реакции является 3-ацетаминобензойная кислота, выход которой достигает 71,2 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.220.111-3

Рубрики:

Гінгівіти. Стоматити

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено можливості використання ультрасонографії в діагностиці ушкоджень периферичних нервів верхніх кінцівок у дітей. Ознаками ушкодження є порушення цілісності, наявність гематоми чи невриноми проксимального кінця нерва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г616.3

Рубрики:

Коагуляція колоїдих систем

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив хронічного емоційного стресу та етанолу за дози 0,5 г/кг на вміст нейроспецифічного білка клітинної адгезії (NCAM) та гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ) у корі головного мозку, гіпокампі, стріатумі, мозочку, довгастому мозку разом з варолієвим мостом. За умов емоційного стресу виявлено підвищення концентрації NCAM та ГФКБ у корі головного мозку, а вміст загального білка суттєво зменшився у всіх досліджених відділах мозку. Курс етанолу в дозі 0,5 г/кг протягом 7 днів викликав у інтактних щурів нерівнозначні зміни концентрації NCAM та ГФКБ у різних відділах мозку та підвищення вмісту загального білка лише у довгастому мозку разом з варолієвим мостом. Введення етанолу стресованим тваринам призвело до нормалізації зумовлених стресом змін, таких як відносна вага надниркових залоз, вміст загального білка у більшості відділів мозку, але не нормалізувало поведінки щурів під час тесту "відкрите поле". Не відбувалось також зменшення концентрацій NCAM та ГФКБ у корі мозку, приріст яких спостерігався за умов стресу. Можливо, що означені зміни вмісту NCAM та ГФКБ відносяться до специфічних складових хронічного емоційного стресу і безпосередньо не залежать від стану системи гіпофіз - надниркові залози. Крім того, введення етанолу стресованим щурам призводить до критичного (більш ніж у 10 разів) підвищення вмісту ГФКБ у довгастому мозку разом з варолієвим мостом, що може бути пов'язано з явищем гліозу.

Несвоєчасна корекція аномалій розвитку пальців і кисті або неефективно проведені відновлювальні операції можуть вплинути на процеси адаптації дітей до життя. Мета роботи - покращити результати лікування дітей з полідактилією шляхом оптимізації методів хірургічної корекції уродженої патології кисті. За період з 2000 до 2012 рр. 118-ти хворим (70 хлопчиків, 48 дівчаток, вік - до 6 років) з полідактилією виконали 141 операцію на 136 кистях. Дітей з радіальною формою полідактилії було 68, з ульнарною - 17, з центральною - 3. Для встановлення характеру патології проводили обстеження: рентгенографію, комп'ютерну томографію, ультразвукове допплерографічне картування. У разі деформації основного пальця після видалення додаткового проводили коригувальні остеотомії, моделювальні резекції суглобових поверхонь, відновлювали капсульно-зв'язковий апарат. За ульнарної полідактилії з потовщенням V п'ясткової кістки, на широкій головці якої розташовані клішнеподібно 2 мізинця, видаляли менш розвинений з них, відсікали відвідний м'яз мізинця, відновлювали бічну п'ястково-фалангову зв'язку, фіксували м'яз до основної фаланги, кутову деформацію V пальця усували шляхом клиноподібної остеотомії з фіксацією спицею. За центральної полідактилії після видалення додаткового пальця створений з видаленого сегмента запас шкіри використовували для закриття дефекту бічних поверхонь пальців з одночасною корекцією вісьових деформацій. Віддалені результати простежено в період від одного до 10-ти років у 78-ми дітей: хороші одержано у 44-х, задовільні - у 27-ми, незадовільні - у 7-ми. Помилки та ускладнення: девіація основного пальця, незрощення кісткових поверхонь, рубцеві деформації, обмеження рухів. Висновки: обираючи метод хірургічного втручання і термін його виконання, необхідно встановити основний і додатковий пальці у випадках радіальної полідактилії. Зигзагоподібні розрізи, раціональна шкірна, кісткова та сухожильна пластики надають змогу запобігти формуванню рубцевих контрактур та вторинних деформацій пальців і сприяють відновленню функції кисті.

Рассмотрено взаимосвязь геометрических параметров дисков лущильника с их скоростью вращения и параметрами ориентации в пространстве. Определены размеры и форма почвенного пласта, отделяемого диском лущильника. Приведен расчет силовых реакций почвы на сферическую поверхность диска. При решении задач устойчивости движения лущильника учтены диссипативные потери энергии, а также применены методы Ляпунова и разложение системы уравнений в ряд Тейлора. Теоретические исследования проверены экспериментально. В процессе полевых экспериментов изучено влияние параметров лущильника на параметры качества обработки почвы, урожайность возделываемой культуры и технико-экономические показатели.

Однією з проблем забезпечення групового виведення космічних апаратів є забезпечення повторного запуску маршового двигуна для переходу на іншу орбіту, після відділення першого апарату. Під час відділення космічного апарату на ступінь діє прискорення, в напрямку нижнього днища баку яке призводить до відтоку компонента палива від сіткового роздільника. Це в свою чергу призводить до оголення сіткового роздільника та проникнення газу під нього, що може призвести до зриву запуску маршового двигуна. Зважаючи на складність гідродинамічних процесів, що перебігають в баках, необхідне експериментальне підтвердження вибраних під час проектування параметрів сіткових роздільників. Описано методи визначення модельних умов (вибір масштабу дослідної конструкції, виду модельної рідини, величини прискорення та інше), надано опис стенду, розробленого спеціально для цих випробувань, а також наведено результати експериментального підтвердження працездатності капілярного забірного пристрою у разі відділення космічного апарату. Результати робіт підтверджують правильність рішень, прийнятих під час розробки капілярних забірних пристроїв.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л920.9

Рубрики:

Відходи виробництва м’яса і м’ясних продуктів та їх використання

Шифр НБУВ: Ж25086 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При виведенні космічних апаратів на орбіту з тривалими паузами між включеннями маршового двигуна (МД) потрібно забезпечити запуск двигуна у космосі, для чого необхідно гарантувати наявність палива біля входу в витратні магістралі. Оскільки паливо в паузах між включеннями МД знаходиться в умовах практично повної відсутності гравітації і може вільно переміщуватися по всьому об'єму бака, займаючи практично будь-яке просторове положення, то для забезпечення гарантованого запуску МД виникає необхідність в його переміщенні в передстартовий стан. Переміщення палива до витратних магістралей проведено шляхом створення поздовжнього прискорення за допомогою двигунів малої тяги. Час повного переміщення рідини з одного положення в інше є найважливішим параметром, що впливає на кількість палива і, відповідно, на енергетичні характеристики ступеня. Розглянуто випадок осадження палива в баку пального третього ступеня ракети-носія з використанням двох двигунів малої тяги перед повторним включенням МД. Для розробки прийнятий максимально несприятливий варіант - весь обсяг компонента палива зосереджений у верхнього полюса бака, що відповідає максимальному прохідному паливом шляху і, відповідно, максимальному часу осадження. Розроблено розрахунково-експериментальний метод визначення потрібного часу осадження палива, який поєднує проведення експериментального відпрацювання і числового моделювання осадження палива, що дозволяє проводити необхідні дослідження з необхідною точністю і істотно скоротити обсяг випробувань і потребу в матеріально-технічному оснащенні експериментальної бази. Запропонований метод надалі дозволить оптимізувати існуючу традиційну методику розрахунку часу осадження, забезпечивши вже на початковому етапі розробки більш точне визначення часу осадження, і тим самим знизить обсяг компонентів палива, необхідних на роботу двигунів малої тяги, що, в свою чергу, збільшить вагу виведеного корисного вантажу.

При проектировании заборных устройств топливных баков ракет-носителей в инженерной практике используются эмпирические и полуэмпирические зависимости для определения основных параметров движения жидкости. Однако, полученные из опытных данных, эмпирические зависимости применимы для ограниченного круга задач, условия которых (начальные и граничные) подобны тем, для которых были получены данные зависимости. Поэтому правильность рассчитанных параметров заборных устройств должна быть подтверждена результатами экспериментальной отработки. Экспериментальная отработка заборных устройств на гидродинамических стендах, как правило, проводится на натурных баках и на их масштабных моделях (опытных конструкциях) в земных условиях. Для подтверждения подобия гидродинамических процессов экспериментальная отработка масштабных моделей проводится на нескольких опытных конструкциях разных масштабов и на нескольких модельных жидкостях. В настоящее время, с развитием вычислительной техники и численных методов решения дифференциальных уравнений движения жидкости, появилась возможность заменить практически повсеместное использование эмпирических зависимостей более точным вычислительным экспериментом. Это, в ряде случаев, позволяет сократить количество используемых опытных конструкций, сроки проведения экспериментальной отработки, и, как следствие, материально-технические затраты. Рассмотрены результаты экспериментального определения статического гидравлического остатка компонента топлива в опытных конструкциях бака первой ступени ракет-носителей с центральным отбором компонента и численного моделирования на математических 3D и 2D моделях опытных конструкций (аналогичного масштаба). Разработан расчетно-экспериментальный метод верификации результатов численного моделирования, позволяющий проводить необходимые исследования с требуемой точностью. Предложенный подход позволяет усовершенствовать существующую традиционную методику экспериментальной отработки заборных устройств, уже на начальном этапе разработки оптимизировать их параметры, уменьшить объем необходимой экспериментальной отработки и снизить временные и материально-технические затраты на ее проведение.

При проектировании заборных устройств топливных баков ракет-носителей в инженерной практике используются эмпирические и полуэмпирические зависимости для определения основных параметров движения жидкости. Однако, полученные из опытных данных, эмпирические зависимости применимы для ограниченного круга задач, условия которых (начальные и граничные) подобны тем, для которых были получены данные зависимости. Поэтому правильность рассчитанных параметров заборных устройств должна быть подтверждена результатами экспериментальной отработки. Экспериментальная отработка заборных устройств на гидродинамических стендах, как правило, проводится на натурных баках и на их масштабных моделях (опытных конструкциях) в земных условиях. Для подтверждения подобия гидродинамических процессов экспериментальная отработка масштабных моделей проводится на нескольких опытных конструкциях разных масштабов и на нескольких модельных жидкостях. В настоящее время, с развитием вычислительной техники и численных методов решения дифференциальных уравнений движения жидкости, появилась возможность заменить практически повсеместное использование эмпирических зависимостей более точным вычислительным экспериментом. Это, в ряде случаев, позволяет сократить количество используемых опытных конструкций, сроки проведения экспериментальной отработки, и, как следствие, материально-технические затраты. Рассмотрены результаты экспериментального определения статического гидравлического остатка компонента топлива в опытных конструкциях бака первой ступени ракет-носителей с центральным отбором компонента и численного моделирования на математических 3D и 2D моделях опытных конструкций (аналогичного масштаба). Разработан расчетно-экспериментальный метод верификации результатов численного моделирования, позволяющий проводить необходимые исследования с требуемой точностью. Предложенный подход позволяет усовершенствовать существующую традиционную методику экспериментальной отработки заборных устройств, уже на начальном этапе разработки оптимизировать их параметры, уменьшить объем необходимой экспериментальной отработки и снизить временные и материально-технические затраты на ее проведение.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*334.6 + Е60*801.1-641

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.093.3-32 + Ю948.43-734

Рубрики:

Неврози і психоневрози у дітей

Психологічний аналіз неврозів

Шифр НБУВ: ДС47117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.093.3-32 + Ю948.43-734

Рубрики:

Неврози і психоневрози у дітей

Психологічний аналіз неврозів

Шифр НБУВ: ДС47117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.093.3-32 + Ю948.43-734

Рубрики:

Неврози і психоневрози у дітей

Психологічний аналіз неврозів

Шифр НБУВ: ДС47117 Пошук видання у каталогах НБУВ