Розглянуто поняття "маркетингова стратегія" у працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених-економістів. З'ясовано, що єдиного трактування "маркетингової стратегії" не існує. На основі проаналізованих трактувань сформовано власне визначення. Досліджено сутнісну характеристику поняття "маркетингова стратегія підприємства" та узагальнено основні аспекти. Визначено, що маркетингова стратегія підприємства є загальною філософією ведення бізнесу в умовах глобалізації, яка також ураховує довгостроково орієнтовану перспективу та сприяє формуванню ефективних конкурентних переваг. Обгрунтовано ключову роль маркетингової стратегії як основного елемента системи управління. Резюмовано, що маркетингова стратегія забезпечує координацію та поєднання цілей і ресурсів підприємства для отримання довгострокових конкурентних переваг. Наведено теоретичні погляди на формування маркетингової стратегії розвитку, на основі яких проаналізовано особливості розробки маркетингової стратегії підприємств молочної галузі та розроблено відповідний порядок формування маркетингової стратегії на підприємствах молочної галузі з урахуванням відповідних детермінант та їх впливу. Встановлено, що розробка маркетингової стратегії має базуватися на поєднанні та узгодженні стратегічних цілей і завдань підприємства на всіх етапах його діяльності. Виокремлено аналітично-експертні та матричні методи аналізу маркетингового середовища підприємств молочної галузі (зовнішнього та внутрішнього). Визначено фактори та принципи, що враховуються при розробці маркетингової стратегії підприємства. Сфокусовано увагу на цільовому призначенні маркетингової стратегії. Наведено класифікацію маркетингових стратегій за виділеними ознаками. Виокремлено ряд проблем, з якими зіштовхуються підприємства молочної галузі в процесі розробки та застосування маркетингових стратегій.

Висвітлено сутність і зміст клірингу як виду професійної діяльності на сучасних ринках капіталу України. Кліринг як вид професійної діяльності супроводжується виконанням правочинів щодо цінних паперів і фінансових інструментів, підготовкою інформації та документів, необхідних для проведення розрахунків, а також створення системи гарантій із виконання зобов'язань. У наукових працях учених європейських країн категорія "клірингова діяльність" взагалі не використовується, однак вживається термін "клірингові послуги" (clearing services). Це зумовлено тим, що в цих країнах кліринг не є самостійним видом діяльності та його функції здійснюють депозитарії або банки чи спеціально створені розрахункові центри - клірингові палати. Основними функціями клірингу є облік зареєстрованих угод і забезпечення їх реалізації; підготовка, реєстрація та передача інформації про угоди; залік взаємних зобов'язань і платежів учасників фондових угод, їх гарантійне забезпечення; проведення грошових розрахунків; забезпечення виконання угоди з дотриманням принципу "поставка проти оплати". Встановлено причини появи та розвитку клірингової діяльності в Україні. Узагальнено визначення клірингу та клірингової діяльності, охарактеризовано сектори клірингових розрахунків. Визначено особливості та характерні ознаки наявної клірингової діяльності. Обгрунтовано сутність клірингової установи як професійного учасника ринків капіталу. Доведено, що клірингові розрахунки відображають специфіку взаємовідносин між Розрахунковим центром, НБУ, кліринговими установами, Центральним депозитарієм України; між продавцями та покупцями фінансових інструментів; особливості комерційного ризику, який виникає при укладенні угод; кредитоспроможність покупців і платоспроможність і надійність постачальників; умови платежу; ринкову кон'юнктуру; ризики, пов'язані з переказами коштів тощо. Визначено основні завдання сучасних вітчизняних клірингових установ, які працюють на фондових ринках.

Розкрито сучасні тренди у розвитку вітчизняного підприємництва, в тому числі з точки зору формування соціально-відповідального ведення бізнесу. Висвітлено питання розробки комунікаційних бренд-стратегій як інструменту підвищення конкурентоспроможності роздрібних торговельних мереж, а також застосування системного підходу до управління мерчандайзингом. Проаналізовано тенденції інтернет-маркетингу в діяльності підприємств харчової промисловості та визначено маркетингові засади організації рітейл-сервісу. Досліджено розвиток біржової діяльності в Україні, а також корупційні ризики в тендерній політиці підприємств.

Досліджено зміст поняття "зовнішньоекономічна діяльність" (ЗЕД), розглянуто основні ознаки ЗЕД. Охарактеризовано роль та економічну суть експортної діяльності. Виявлено, що підприємства можуть ефективно функціонувати лише у разі втілення принципово нових підходів до управління розвитком ЕД і формування конкретної стратегії. Доведено, що проблема розвитку ЕД підприємства є досить актуальною на сьогодні та заслуговує на особливу увагу. Проаналізовано місткість вітчизняного ринку та виявлено його неможливість поглинути всю запропоновану продукцію, що сприяє виходу підприємств на зовнішні ринки. Зроблено висновок щодо посилення розвитку ЕД за умов поглиблення світових інтеграційних процесів. Визначено основні вимоги до експорту й акцентовано увагу на його ефективності. Розглянуто види експорту. Проаналізовано методи здійснення ЕД й умови створення зовнішньоекономічних служб на підприємствах. Досліджено історію розвитку підприємства та його основні етапи становлення. Проаналізовано ЕД ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля". Визначено обсяги та структуру експорту цукру підприємством. Обгрунтовано, що ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" має достатній потенціал для здійснення ЗЕД. Сформульовано основні напрямки розвитку ЗЕД підприємства. Доведено необхідність врахування особливостей кожного підприємства та специфіки здійснення експортної діяльності. З'ясовано, що для підприємств важливим фактором є не лише виробництво продукції високої якості, а й пошук методів розвитку ЕД та шляхів їх впровадження. Виявлено необхідність постійного контролю взаємовідносин з зарубіжними партнерами та основні інструменти їх вдосконалення.

Розглянуто значення критерію конкурентоспроможності продукції та підприємств у їх боротьбі на внутрішніх і світових ринках. Зазначено, що вітчизняні підприємства можуть ефективно функціонувати лише за втілення принципово нових підходів до управління конкуренто-спроможністю продукції і формування конкурентної стратегії. Доведено, що проблема підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств України є досить актуальною, набуває нового змісту і вимагає нового її осмислення та розв'язання. Розглянуто теоретичні аспекти конкурентоспроможності й основні напрями підвищення конкурентоспроможності продукції. Досліджено ринок плодоовочеконсервної продукції, визначено причини зменшення випуску продукції, зростання витрат на її виготовлення, зниження якості виробів, звуження асортименту, підвищення цін, втрати традиційних ринків збуту, а також погіршення становища в галузі. Проаналізовано основні засади діяльності та конкурентоспроможність продукції українського виробника ПрАТ "Могилів-Подільський консервний завод" на національному та зовнішньому ринку. Визначено основних конкурентів підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринку, проведено порівняння з конкурентами на внутрішньому ринку, побудовано матрицю конкурентного профілю, а також виявлено сильні та слабкі сторони, можливості та загрози заводу. Обгрунтовано, що ПрАТ "Могилів-Подільський консервний завод" має достатній потенціал для збільшення обсягів виробництва, та запропоновано шляхи підвищення конкурентоспроможності його продукції як на внутрішньому, так і на зарубіжному ринках. Зроблено висновок щодо посилення конкуренції між підприємствами за умов поглиблення світових інтеграційних процесів. Саме тому для підприємств надзвичайно важливим є не лише виробництво якісної продукції, а й застосування інших способів підвищення конкурентоспроможності своєї продукції на ринку.

Досліджено експортний потенціал молочної промисловості України. Розглянуто поняття "експортний потенціал". Виявлено, що експортний екпотенціал харчової промисловості України є одним із важливих напрямів розвитку експортних можливостей національної економіки. Проаналізовано стан молочного ринку нашої країни, наведено причини припинення діяльності неефективних підприємств. З'ясовано, що, незважаючи на політичну й економічну нестабільність в Україні, торгівля молочними продуктами (МП) країни починає відновлюватися, розвивається молокопереробна промисловість, виробляючи якісні МП та виводячи їх на нові зовнішні ринки. Проаналізовано географічну структуру експорту молокопродукції з України, визначено основні країни-експортери. Досліджено географічну структуру імпорту та визначено основні країни, які експортують свою МП в Україну. Проведено аналіз експортованих та імпортованих Україною молочних товарів у натуральному та вартісному вимірах. Визначено найбільш перспективні продукти, які українські підприємства можуть експортувати Європі. З'ясовано основні причини, які гальмують вихід України на міжнародні ринки, а також проблеми розвитку експорту МП. Запропоновано напрями підвищення конкурентоспроможності та розвитку підприємств молокопереробного підкомплексу та розвитку експортного потенціалу нашої країни. Доведено необхідність дотримання вимог Європейського Союзу щодо МП та подальшого розвитку її експорту. Доведено, що зростання експортного потенціалу молочної промисловості України - визначальний фактор у розвитку зовнішньоторговельних зв'язків, що є важливою ланкою у зовнішньоторговельних відносинах.

Визначено основні аспекти ефективного управління інноваційною діяльністю підприємств. Обгрунтовано важливість формування системи управління інноваційною діяльністю підприємства як сукупності елементів, що знаходяться у взаємозв'язку і впливають на ефективність інноваційного процесу. Охарактеризовано етапи процедури управління інноваціями. Визначено основні вимоги до створення системи управління інноваційною діяльністю підприємства. Підгрунтям функціонування системи управління інноваційною діяльністю підприємства визначено ресурсне (матеріально-технічне, кадрове, фінансове тощо), нормативне та інформаційне забезпечення. Запропоновано склад та досліджено основні складові елементи системи управління інноваційною діяльністю підприємств.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження інноваційних процесів. Проведено моніторинг сучасного стану інноваційних процесів в харчовій промисловості України. Розкрито питання формування стратегій інноваційного розвитку підприємств галузі. Увагу приділено проблемам вибору інноваційної стратегії підприємства на основі побудови матриці інноваційно-фінансових стратегій. Обгрунтовано теоретико-методичні засади формування інноваційних структур кластерного типу у вітчизняній харчовій промисловості.

Досліджено генезис та еволюцію теорії інновацій. Узагальнено й удосконалено погляди вчених-економістів на основні дефініції у сфері інноваційної діяльності та підходи до управління інноваційною діяльністю підприємств. Запропоновано варіанти моделей інноваційного розвитку для підприємств харчової промисловості й інтелектуально-інформаційну модель інноваційного процесу "спіраль". Проаналізовано інноваційну діяльність та типи інновацій, характерні для підприємств харчової промисловості. Досліджено наявну методологічну платформу та запропоновано підхід до методології здійснення аналізу інноваційної діяльності з позицій її поєднання з іншими площинами функціонування підприємств. Узагальнено та поглиблено теоретичні підходи до класифікації інноваційних стратегій та обгрунтовано напрями вибору інноваційних стратегій підприємств харчової промисловості з використанням матриці інноваційно-фінансових стратегій. Досліджено розвиток процесів кластеризації, обгрунтовано системний підхід до формування інноваційних структур кластерного типу, визначено процедуру й обгрунтовано концепцію побудови кластерів на базі наукового парку. Удосконалено теоретичну модель Г. Ліндквіста відповідно до вітчизняних економічних реалій.

Визначено особливості сучасного стану інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. Обгрунтовано важливість формування стратегії інноваційної діяльності підприємства. Розглянуто основні принципи та цілі стратегії управління інноваціями підприємств з врахуванням орієнтації на довгострокову перспективу, впливу зовнішнього середовища, елементів прогнозування інноваційної діяльності, а також підвищеного ризику. Залежно від особливостей зовнішнього та внутрішнього середовища розглянуто інноваційні стратегії розвитку підприємств та наведено основні вимоги щодо умов їх реалізації.

Розглянуто підходи до управління інноваційною діяльністю, охарактеризовано етапи управління інноваціями та визначено завдання системи управління інноваційною діяльністю підприємств.

Розглянуто методологічні аспекти аналізу з врахуванням системи збалансованих показників для здійснення аналізу інноваційної діяльності.

Розглянуто передумови формування інноваційних структур кластерного типу та обгрунтовано концепцію побудови кластерів у харчовій промисловості України.

Розглянуто проблеми дослідженн українських термінів металознавства. Виявлено основні структурні моделі, визначено ступінь продуктивності окремих термінологічних структурних моделей. Окреслено основні тенденції структурного моделювання на сучасному етапі.

Обгрунтовано системний підхід до формування інноваційних структур кластерного типу та розглянуто принципи побудови кластера як системи.

Наведено біля 2 000 спеціальних термінів та терміносполучень з металургії, металознавства та матеріалознавства в контексті системного дослідження термінолексики з тлумаченням семантики. Подано граматичні характеристики термінів та їх відповідників російською й англійською мовами.

Розкрито теоретико-методологічні аспекти дослідження інноваційних процесів (ІП), економічну сутність та еволюцію теорій інновацій, підходи до визначення класифікаційних ознак інновацій та оцінювання їх ефективності. Проаналізовано особливості інноваційної активності підприємств харчової промисловості (ХП) України. Розглянуто типи інновацій ІП у ХП і визначено фактори впливу на розвиток інноваційної діяльності підприємств галузі. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності ІП у ХП.

Раскрыты теоретико-методологические аспекты исследования инновационных процессов (ИП), экономическая сущность и эволюция теорий инноваций, подходы к определению классификационных свойств инноваций и оценки их эффективности. Проанализированы особенности инновационной активности предприятий пищевой промышленности (ПП) Украины. Рассмотрены типы инноваций ИП в ПП и определены факторы влияния на развитие инновационной деятельности предприятий отрасли. Даны рекомендации по повышению эффективности ИП в ПП.

Проаналізовано сучасний стан, вплив фінансової кризи та основні напрями інноваційного розвитку харчової промисловості. Доведено необхідність активізації інноваційної діяльності підприємств галузі з метою забезпечення продовольчої безпеки держави.

Розглянуто фінансове забезпечення інноваційної діяльності та проаналізовано структуру джерел фінансування інновацій в Україні.

Розглянуто передумови формування ефективної стратегії інноваційного розвитку харчової промисловості, основні напрями формування інноваційної стратегії підприємств галузі та підходи щодо оцінки розробленої інноваційної стратегії.