Здійснено естетико-культурологічний аналіз стимулів творчості. Виявлено новий підхід до розуміння творчої особистості. Показано значущість естетичних чинників детермінації творчого процесу. Розкрито потенціал художньо-образного та художньо-проективного мислення у культуротворчому сенсі.

Проведен эстетико-культурологический анализ стимулов творчества. Выявлен новый подход к пониманию творческой личности. Показана значимость эстетических факторов детерминации творческого процесса. Раскрыт потенциал художественно-образного и художественно-проекционного мышления в культуротворческом смысле.

Здійснено комплексний, філософсько-естетичний аналіз художнього мислення як індивідуально-інтелектуального та соціокультурного явища. Досліджено генезис наукових уявлень про нього, здійснено типологізацію за видово-родовими ознаками. Розглянуто чинники його детермінації, пізнавальні та творчі можливості. Визначено статус поняття "художнє мислення" у сучасній науці. Розглянуто художнє мислення інакологічною інформаційно-пізнавальною стратегією, зумовленою у витоках грунтування на естетичних чинниках, яка породжує пізнавально-творчі та культурно-значущі новації.

Проаналізовано явище інтуїції, спираючися на естетико-антропологічні й естетико-гносеологічні позиції. Виявлено нові зрізи природи інтуїтивного мислення як різновиду мислення образного типу. Висвітлено значущість естетичних чинників для інтуїтивної особистості, розкрито можливості інтуїтивного рішення в евристичному та культурозначущому сенсі.

Проанализировано явление интуиции, опираясь на эстетико-антропологические и эстетико-гносеологические позиции. Найдены новые срезы природы интуитивного мышления как разновидности мышления образного типа. Очерчена значительность эстетических факторов для интуитивной личности, раскрыты возможности интуитивного решения в эвристическом и культурозначимом смысле.

  Скачати повний текст

Досліджено філософсько-антропологічні і соціально-філософські ідеї естетичної концепції Р. Інгардена.

Розглянуто проблему евристичного та креативного потенціалу художнього мислення як різновиду мислення людини, порушено питання про його природу та специфіку. Витоки художнього мислення пов'язуються з естетичною інформацією та естетичною мотивацією особистості. Саме художнє мислення розглянуто як родове по відношенню до художньо-образного та дизайн-мислення.

Рассмотрена проблема эвристического и креативного потенциала художественного мышления как разновидности человеческого мышления, исследован вопрос его природы и специфики. Истоки художественного мышления связываются с эстетической информацией и мотивацией личности. Художественное мышление рассмотрено как родовое по отношению к художественно-образному и художественно-проектному мышлению.

The article deals with the problem of evrictic and creative potential of artistic thinking as kind of human thinking, the issue of its nature and specific is under consideration. The souses of artistic thinking are linked with the personality aesthetic information and motivation. The artistic thinking is considered as a generic one relatively to the artistically-figurative and design-thinking.

Розглянуто питання естетичного підгрунтя невербальних чинників терпимого ставлення "Я" до "Іншого". Зауважено, що поціновування різноманітності, системний підхід до буття є суттю художнього мислення особистості, що спирається на естетичні засади в інформаційному та діяльнісному аспекті його розгортання.

Рассмотрен вопрос эстетической основы невербальных факторов терпимого отношения "Я" к "Другому". Отмечено, что в нацеленности на разнообразие, системный поход к бытию проявляется сущность художественного мышления личности, которая руководствуется эстетическими параметрами в его информационном и деятельностном аспектах.

The article is devoted the question of the nonverbal factors of tolerant attitude between I and Other aesthetic basis. The author considers that relieving the monotony of life, systematic approach to the matter Ц that is the main feature of personТs artistic thinking which follows the aesthetic principles in itТs informational and activity development.

Проаналізовано значення соціально-гуманітарного повороту в постнекласичній науці та зазначено, що особливості розвитку сучасної науки зумовлені передусім зростанням інтересу з боку вчених до вивчення гуманітарної і соціальної сфери.

Проанализировано значение социально-гуманитарного поворота в постнеклассической науке и утверждено, что специфика развития современной науки, прежде всего, обуславливается возрастанием интереса ученых к изучению гуманитарной и социальной сфер.

In the article the social-human aspect in the postneoclassic science is analysed and it is asserted that specifics of the modern scientific development is based to the growth of scientist's interesting to the leaning of humanistic and social spheres.

Проаналізовано ірраціональні концепції про природу художнього мислення видатних митців і філософів XVIII - XIX ст. - Новаліса, К.В.Ф.Зольгера, Ф.Шеллінга, висвітлено теоретичні засади романтизму як мистецького напряму. З'ясовано, що основними чинниками творчості прихильники романтизму вважали не розум, а ірраціональне начало: інтуїцію, уяву, фантазію. Розглянуто уявлення Новаліса про пізнавальні можливості митця, висвітлено погляди К.В.Ф.Зольгера щодо витоків і специфіки художньої творчості, розкрито естетичні ідеї Ф.Шеллінга про дух як вище джерело формування творчого мислення та особливості розвитку мистецтва залежно від історичної епохи. Показано перспективність та актуальність досліджень посткласичного естетичного дискурсу проблеми природи та специфіки художнього мислення в дослідженнях мислителів XVIII - XIX ст., зокрема, позараціональних засад детермінації творчого процесу.

Проанализированы иррациональные концепции о природе художественного мышления выдающихся мыслителей и философов XVIII - XIX ст. - Новалиса, К.В.Ф.Зольгера, Ф.Шеллинга, освещены теоретические основы романтизма как направления искусства. Установлено, что основными детерминирующими факторами творчества представители романтизма признавали не разум, а иррациональное начало: интуицию, воображение, фантазию. Рассмотрены представления Новалиса о познавательных возможностях творца, изложены взгляды К.В.Ф.Зольгера об истоках и специфике художественного творчества, раскрыты эстетические идеи Ф.Шеллинга о духе как высшем источнике формирования творческого мышления и особенностях развития искусства в зависимости от исторической эпохи. Показаны перспективность и актуальность исследований постклассического эстетического дискурса проблемы природы и специфики художественного мышления в философских трактатах мыслителей XVIII - XIX ст., в частности, внерационалистических основ детерминации творческого процесса.

Розкрито теоретико-методологічні засади вивчення проблеми творчого впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського в педагогічній науці та шкільній практиці. Виокремлено й схарактеризовано основні вектори впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського на Рівненщині. Визначено тенденції, перспективи подальшого поширення й розвитку ідей та спадщини українського педагога. Описано постать Василя Сухомлинського й процеси розвитку освіти та виховання в сучасній Україні. Викладено теоретико-методологічні засади вивчення проблеми творчого впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського в педагогічній науці та шкільній практиці. Виокремлено впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського в освітньо-виховний простір початкової школи з питань сімейного виховання. Наголошено на реалізації компетентнісного підходу в освіті учнів Нової української школи на основі педагогічних ідей В. О. Сухомлинського. Досліджено досвід естетичного розвитку учнів початкової школи за педагогічними ідеями В. О. Сухомлинського. Окреслено освітні інновації як основний ресурс розвитку творчої особистості. Наведено педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського у практиці роботи закладів загальної середньої освіти Березнівщини.