Проведено механічні випробування зразків алюмінієвого стопу системи Al - Mg - Li марки 01420Т та визначено температурно-швидкісні умови, за яких зразки цього стопу з вихідною бімодальною зеренною структурою проявляють ефект надпластичності. Вивчено структурні зміни, що відбуваються в зразках дослідженого стопу під час надпластичної деформації. Встановлено, що у ході надпластичної деформації мікроструктура зразків стопу стає однорідною та ультрадрібнозернистою. В робочій частині зразків стопу 01420Т в ході надпластичної деформації в результаті в'язкого плину утворюються волокнисті структури, локалізовані в зернограничних порах та тріщинах.

Досліджено особливості проявлення ефекту надпластичності алюмінієвим стопом системи Al - Zn - Mg - Cu - Zr, вихідна зеренна структура якого мала два різних типи бімодального розподілу зерен. Для першого типу структури перевагу мали крупні зерна, а субмікрокристалічні зерна займали менший відсоток загального об'єму. Другий тип зеренної мікроструктури - це великі зерна, оточені субмікрокристалічними зернами, що займають значно більший відносний об'єм зразка. Зразки з обома типами мікроструктури проявляють надпластичні властивості, однак інтервал напружень плинності і швидкостей деформації, в якому зразки стопу є надпластичними, для мікроструктури, де переважають субмікрокристалічні зерна, є значно ширшим. Для обох типів мікроструктури деформаційні процеси переважно локалізовані у тих об'ємах зразків, де зосереджені субмікрокристалічні зерна. Однак і крупні зерна змінювали свою форму під час надпластичної деформації, причиною чого може бути проявлення у процесі деформації елементів гідродинамічної плинності.

З метою підвищення показників надпластичності алюмінієвого стопу системи Al - Zn - Mg - Cu - Zr було проведено його термомеханічне оброблення, яке включало відпал і вальцювання зразків. Це уможливило створення в стопі замість бімодальної структури однорідної субмікрокристалічної структури, хоча і з переважаючою кількістю малокутових меж зерен. Однак, таке оброблення надало змогу значно підвищити показники надпластичності даного стопу, зокрема, видовження до зруйнування зросло майже удвічі.

Изучены особенности структурного состояния и деформационного рельефа образцов матричного алюминиевого сплава 1933. Установлено, что зернограничное проскальзывание (ЗГП) интенсивно осуществляется как по большеугловым границам ультрамелких зерен, так и по малоугловым границам крупных полигонизированных зерен, параллельных оси растяжения образца. Обсужден механизм осуществления ЗГП в сплаве 1933 с бимодальной структурой.

Досліджено динаміку коливальних процесів у симфонних подібних трубках. Визначено вплив ультрафіолетового опромінення нановуглецевого наповнювача на електродинамічні властивості нанокомпозиту графітові нанопластинки / епоксидна смола. Проаналізовано структурні перетворення у плівках кобальту залежно від їх номінальної товщини. Приділено увагу дифузним модам як дефекту для пояснення відхиленнь Ізохорної високотемпературної теплопровідності атомарних кріокристалів від закону 1/Т. Розглянуто спінові хвилі у одно- та двовимірних магнітофонних кристалах. Проведено низькотемпературне дослідження одновимірних магнітофонних кристалів у магнітному полі. Здійснено математичне моделювання процесу тепловідведення шляхом випаровування рідини з обмежувальної поверхні багатошарового термочутливого циліндра.

Досліджено енергетичні стани в інтеркальованих шаруватих кристалах. Вивчено термодинамічні функції електронного газу у шаруватих напівпровідних із різними моделями залежності енергії від квазіімпульсу. Проаналізовано формування чутливих елементів датчиків магнітного поля у вигляді спін-клапанних структур на основі Co та Cu. Описано процеси фазоутворення в плівкових системах Fe/Pd i Fe/Pt. Увагу приділено дослідженню двобар'єрних джозефсонівських контактів поблизу критичної температури. Розглянуто особливості температурної залежності акустичних якостей йодидного гафнію. Досліджено вплив залишкової деформації та опромінення на дисперсію швидкості ультразвуку в кристалах LiF. Вивчено механічні якості еластомірів методом мікроіндентування.

Выполнены калориметрические и металлографические исследования зарождения и развития жидкой фазы в крупнозернистом сплаве Al - 4 % масс. Ge, который проявляет высокотемпературную сверхпластичность. Установлено, что в ходе нагревания образцов сплава Al - 4 % масс. Ge после прохождения эвтектической температуры в нём происходят фазовые превращения, приводящие к появлению включений жидкой фазы. Показано положительное влияние наличия жидкой фазы на границах зёрен на возможность получения высоких показателей сверхпластичности в образцах сплава.

Рассмотрены особенности воздействия релятивистского импульсного пучка электронов на процессы структурообразования в поверхностном слое промышленных алюминиевых сплавов 1201 и 6111 в режиме предплавления. Показано, что в подобранном режиме предплавления - до макроскопического плавления поверхности в зоне воздействия пучка - осуществляется локальное плавление и последующая кристаллизация отдельных объемов микроструктуры поверхностного слоя сплавов. Предположено, что появление подобных участков микроструктуры сплавов 1201 и 6111 может быть связано и с плавлением неравновесных эвтектик, и с плавлением участков сегрегации легирующих элементов.

Выполнены металлографические, рентгеноструктурные и электронно-микроскопические исследования сплавов АМг2М и 1933, сверхпластично продеформированных при высоких гомологических температурах. В приповерхностных порах и в трещинах образцов обнаружены волокнистые структуры, что свидетельствует о том, что их сверхпластическая деформация осуществлялась при наличии на границах зерен вязкой жидкой фазы. Проанализированы вероятные причины частичного плавления сплавов.

Исследован процесс варки целлюлозы из короткого льняного волокна окислительно-органосольвентной делигнификацией. Изучено влияние основных технологических параметров процесса (продолжительности, температуры, концентрации перуксусной кислоты, вида катализатора) на выход и свойства волокнистого полуфабриката. Установлено, что использование катализаторов в процессе варки короткого льняного волокна растворами перуксусной кислоты позволяет уменьшить содержание остаточного лигнина в волокнистом полуфабрикате. Катализатор молибдат натрия более селективно действует на лигнин и не способствует гидролизу полисахаридов.

Установлено влияние облучения сильноточным релятивистским электронным пучком на микроструктуру и проявления высокотемпературной структурной сверхпластичности алюминиевых сплавов 1201, АМг-6 и 6111. Экспериментально показано, что предварительное облучение оказывает положительное влияние на микроструктуру и значения ряда феноменологических параметров во всех трех исследованных сплавах.

Показана возможность использования перуксусной целлюлозы, полученной некаталитической варкой и с использованием катализаторов, в композициях писчей бумаги и картона для плоских слоев гофрированного картона. Установлено, что использование перуксусной рапсовой целлюлозы в композиции бумаги и картона дает возможность снизить себестоимость продукции за счет замены беленой хвойной целлюлозы.

Досліджено мікроскопічну будову соломи ріпаку та целюлози, одержаної варінням стебел ріпаку у розчині пероцтової кислоти. Визначено фракційний склад пероцтової ріпакової целюлози за довжиною волокна. Встановлено, що пероцтова целюлоза із соломи ріпаку за своїми фізико-механічними показниками наближається до целюлози сульфатної вибіленої з листяної деревини.

Досліджено процес варіння целюлози з соломи ріпаку окисно-органосольвентною делігніфікацією. Вивчено вплив основних технологічних параметрів процесу (тривалості, температури, гідромодуля варіння, концентрації пероцтової кислоти та пероксиду водню, виду каталізатора) на вихід і властивості волокнистих напівфабрикатів. Установлено, що використання каталізаторів у процесі варіння соломи ріпаку розчинами пероцтової кислоти дозволяє зменшити вміст лігніну у волокнистому напівфабрикаті. Каталізатор молібдат натрію більш селективно діє на лігнін і не призводить до гідролізу полісахаридів. Одержано математичні залежності, що адекватно описують процес делігніфікації соломи ріпаку пероцтовою кислотою.

Определены температурно-скоростные условия проявления высокотемпературной сверхпластичности (ВТСП) алюминиевого сплава АК4-1ч. Показано, что в ходе сверхпластической деформации (СПД) в рабочей части его образцов происходит рост зерен. В приповерхностных порах и трещинах, а также на поверхности изломов рабочей части образцов, деформированных в оптимальных условиях, обнаружены волокнистые образования двух типов: тонкие гладкие цилиндрические волокна, а также толстые волокна, имеющие лентовидную форму, что может свидетельствовать о наличии жидкой фазы в образцах, деформированных в условиях ВТСП. Проанализированы вероятные причины частичного плавления образцов сплава АК4-1ч в ходе их нагревания до температуры испытаний и в процессе СПД.

Определены температурно-скоростные условия проявления высокотемпературной сверхпластичности для матричного алюминиевого сплава 6111. Показано, что в ходе сверхпластического течения в рабочей части образцов интенсивно осуществляется зернограничное проскальзывание. В приповерхностных порах и трещинах образцов в ходе их сверхпластической деформации (СПД) развиваются волокнистые образования. Эффективная энергия активации СПД сплава 6111 составляет величину ~ 178 кДж/моль, которая выше, чем энергия активации объемной диффузии в алюминии, что может быть связано с особенностями микромеханизма осуществления зернограничного проскальзывания.

Проанализированы квантовые осцилляции проводимости графена во внешнем электростатическом поле, локальные и квазилокальные возбуждения, связанные с топологическими дефектами в сильно диспергирующих средах. Описаны наноструктура и магнитные свойства наноразмерного марганцевого феррита, свойства композитов на основе алмазной и графеновой фаз. Освещена динамика бризерных возбуждений в ангармоническом кристалле. Определены температурная зависимость силы казимровского притяжения металлических пластин конечных размеров, гистерезисная амплитудная зависимость коэффициента прохождения электромагнитной волны через пластину слоистого сверхпроводника. Изучены механизмы зарождения и развития волокнистых образований в процессе высокотемпературной сверхпластической деформации конструкционных алюминиевых сплавов, упрочнения титана при низкотемпературном волочении, радиационное расстворение дисперсионно упрочняющих оксидных частиц феррито-мартенситных сталей.

Развиты представления о механизмах эволюции волокнистых образований в ходе сверхпластического течения алюминиевых сплавов 1450, 1460, АМг6, 6111 и АК4-1ч, проявивших высокотемпературную структурную сверхпластичность в твердо-жидком состоянии. Установлено, что волокна похожи на "отвердевшие" струйки вязкой жидкости. Своими концами они соединены с кромками тех зерен, между которыми образовались зернограничные поры в ходе осуществления зернограничного проскальзывания. Волокна, капли на волокнах, кромки зерен и поверхность пор, в которых находятся волокна, сильно окислены. Концентрация легирующих элементов, снижающих температуру плавления сплавов, в волокнах повышена по сравнению с их средней концентрацией в сплавах. Рассмотрены вероятные механизмы развития волокон и сверхпластической деформации сплавов.

Індекс рубрикатора НБУВ: К206.23

Рубрики:

Пластичність металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж29137 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы характерные особенности развития пористости в образцах алюминиевых сплавов 1420, 1421, 1423 и 1460, деформированных в оптимальных условиях высокотемпературной сверхпластичности. Изучены морфологические особенности пористой структуры. Установлены механизмы образования и развития деформационной пористости в ходе высокотемпературной сверхпластической деформации.