Визначено поняття структурно-функціональної адаптації штучних конгломератів, які є комплексом хімічних реакцій і фізико-хімічних процесів як основи його пристосування до умов зовнішнього середовища. Розширено сферу вказаного поняття на зону контакту цементних гідратів із заповнювачами в бетоні. Наведено приклади модифікації мінеральних утворень під впливом технологічних та експлуатаційних дій.

Рассмотрена возможность утилизации некоторых видов побочных продуктов промышленности путем производства строительных материалов как альтернатива их захоронения. Рассчитаны суммы сбора за складирование этих продуктов на полигонах.

Представлена сравнительная характеристика бронзолитейного производства в Нижнем Побужье и Среднем Поднепровье VII - V вв. до н.э. Проанализирована роль греческой металлообработки в Скифии, в частности, в Лесостепном Поднестровье. Приведены оценки уровня бронзолитейного ремесла на территории Украины в указанный период.

Розкрито суть основних понять екологічної галузі, зокрема, земної радіації, зони радіоактивного зараження, ядерних двигунів і технологій, природокористування. Встановлено природні та штучні джерела випромінювання, наведено допустимі дози опромінювання людини. Розглянуто причини виникнення аварії на Чорнобильскій атомній станції. Викладено способи поховання рідких радіоактивних відходів.

Раскрыта сущность основных понятий экологической отрасли, в частности, земной радиации, зоны радиактивного заражения, ядерных двигателей и технологий, природопользования. Установлены природные и искусственные источники облучения, приведены дозы облучения человека. Рассмотрены причины возникновения аварии на Чернобыльской атомной станции. Изложены способы захоронения редких радиоактивных отходов.

Проаналізовано екологічну компетентність (ЕК) як складову життєвої компетентності та показник якості екологічної освіти. Визначено закономірності формування ЕК у школярів, розкрито зміст, форми, методи та методики її формування. Розглянуто питання екологізації навчальних предметів природничого циклу, впровадження спеціальних курсів з формування ЕК, зокрема за допомогою комп'ютерних технологій.

Проанализирована экологическая компетентность (ЭК) как составляющая жизненной компетентности и показатель качества экологического образования. Определены закономерности формирования ЭК у школьников, раскрыты содержание, формы, методы и методики её формирования. Рассмотрены вопросы экологизации учебных предметов природоведческого цикла, внедрения специальных курсов по формированию ЭК, в частности с помощью компьютерных технологий.

Розглянуто механізм корозійного руйнування бетону об'єктів відведення стічних вод. Визначено мінералогічні, хімічні та мікробіологічні характеристики динаміки накопичення в бетоні органічного вуглецю, загальної сірки, загального азоту, сполук Са, Mg, Al, Fe, Si. Установлено, що для підвищення довговічності каналізаційних колекторів можна додавати в бетон речовини, що мають біоцидну дію на специфічний мікробіоценоз у цих спорудах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н931.103.4

Рубрики:

Спалювання твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж69231 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито теоретико-методологічні, природничонаукові та психолого-педагогічні засади формування екологічної культури особистості. Досліджено передумови формування екологічної культури особистості, напрями еволюції її основних компонентів в контексті історії суспільства. Висвітлено історичні етапи розвитку та психолого-педагогічні передумови застосування ігрової діяльності - в освітній практиці. Описано основні психологічні особливості учнів V - VIII класів, які складають основу ефективного застосування ігрової діяльності з навчально-виховною метою. Проаналізовано загальний стан сформованості екологічної культури учнів V - VIII класів, виявлено педагогічні протиріччя зазначеного процесу. Розроблено експериментальну методику підвищення рівня сформованості компонентів екологічної культури школярів, яка полягає в обгрунтованому запровадженні екологічних дидактичних ігор. Визначено критерії добору навчального екологічного матеріалу, типологію, універсальні етапи конструювання ігор, описано загальні принципи організації ігор та особливості впровадження окремих її різновидів. Експериментально доведено ефективність запропонованих розробок.

Представлено теоретико-практичні засади формування екологічної компетентності, оцінено рівень сформованості цієї особистісної характеристики в учнів основної школи.

Рассмотрен метод восстановления шеек и подступичных частей осей колесных пар грузовых вагонов с помощью плазменно-дуговой металлизации, изложены результаты стендовых испытаний на усталость с рекомендуемым сроком эксплуатации восстановленных осей.

Викладено теоретичні основи формування екологічно доцільної поведінки, розкрито її поняття, типи, загальні принципи, обгрунтовано зміст відровідного навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей впливу сукупності зовнішніх чинників міського середовища на формування екологічної поведінки школярів. Визначено специфіку буденної свідомості як регулятора поведінки школярів щодо довкілля. З'ясовано закономірності процесу самовиховання у формуванні екологічно доцільної поведінки школярів-підлітків і старшокласників.

На підставі аналізу решток бронзоливарного ремесла та литих монет з території Нижнього Побужжя архаїчного часу висловлено припущення, що анепіграфічні дельфінчики виготовлялись заїжджими майстрами, про що свідчить типологічна та рецептурна різноманітність цих виробів, і вони не можуть використовуватись для підтвердження високої ролі бронзоливарного ремесла в економіці Ольвії в перші століття її існування.

Проаналізовано роль вчителя у процесі керування екологічною дидактичною грою як засобом особистісного зростання школярів.

Проанализирована роль учителя в процессе управления экологической дидактической игрой как средством личностного роста школьников.

The article analyses the teacher's role in the process of monitoring the ecological didactic game as the means of pupils' personality growth.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н331.350.013

Шифр НБУВ: ДС48976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію вивчення острова Хортиці, його природно-культурного потенціалу, виникнення та етапи становлення заповідника на його території. Проаналізовано узагальнюючі роботи різних авторів із досліджуваної теми. Помітний внесок у вивчення острова і в розвиток заповідника зробили Д. Яворницький, Я. Новицький, О. Добровольський, В. Пешанов, Р. Юра, Н. Козачок, В. Іллінський, С. Пустовалов, М. Остапенко, Д. Кобалія та ін. Автори доходять висновку, що в історії вивчення о. Хортиці виділяються етапи: краєзнавчий, загальнонауковий та етап дослідження о. Хортиці в рамках заповідника. Виявляється популярність заповідника, з'являються популярні природничі та історико-культурні публікації. Проведена робота та виділені етапи стануть у нагоді при подальшому плануванні роботи заповідника.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н331.350.013

Шифр НБУВ: ДС48976 Пошук видання у каталогах НБУВ