Висвітлено наукові, організаційно-методичні основи управління загальноосвітнім навчальним закладом на сучасному етапі розвитку освіти в Україні. Розглянуто еволюцію теорії та практики управління у даній галузі. Увагу приділено головним ланкам управління на рівні загальноосвітнього закладу, експертизі функціональній компетентності керівника школи. Визначено функції внутрішньошкільного управління.

Освещены научные, организационно-методические основы управления общеобразовательным заведением на современном этапе развития образования в Украине. Рассмотрена эволюция теории и практики управления в данной области. Внимание уделено основным звеньям управления на уровне общеобразовательного заведения, экспертизе функциональной компетентности руководителя школы. Определены функции внутришкольного управления.

Розроблено експериментальну модель та методику формування професійної мобільності майбутнього фахівця початкової освіти в системі підготовки бакалаврів і магістрів. Структурно-функціональна зорієнтованість моделі визначена у виокремлених блоках, а саме: цілепокладання, організаційно-змістовий, результативний, що забезпечує можливість відтворити цілеспрямований процес інтегративної системи формування професійної мобільності майбутнього вчителя школи першого ступеня. Експериментальна модель є цілісною організаційно-методичною системою формування професійної мобільності майбутнього вчителя початкової школи, яка зорієнтована на досягнення визначених ступенів прояву (пасивний, обмежено-пошуковий, активно-пошуковий, усвідомлено-діяльнісний) даного педагогічного явища, що передбачає впровадження поетапної методики його формування, а саме: мотиваційно-потребнісного, пізнавально-операційного, діяльнісно-продуктивного та контрольно-коригувального етапів через репрезентацію сукупності педагогічних умов. Згідно з визначеним критеріальним компонентним апаратом (особистісний, когнітивний, процесуально-поведінковий), проаналізовано їх результати та доведено продуктивність методики формування професійної мобільності майбутнього фахівця початкової освіти.

Висвітлено теоретично-методологічні засади процесу формування професійної мобільності (ПМ) майбутнього фахівця початкової освіти у контексті розгортання ідеї неперервної педагогічної освіти. Розглянуто ПМ як інтегративну особистісно-професійну якість учителя початкових класів. Проаналізовано особливості пропедевтики процесу формування ПМ майбутнього вчителя (МВ) на етапі підготовки до навчання у ВНЗ. Описано технологію продуктивного формування мобільності МВ початкової школи у період університетської освіти.

Освещены теоретико-методологические основы процесса формирования профессиональной мобильности (ПМ) будущего специалиста начального образования в контексте развертывания идеи непрерывного педагогического образования. Рассмотрена ПМ как интегративное личностно-профессиональное качество учителя начальных классов. Проанализированы особенности пропедевтики процесса формирования ПМ будущего учителя на этапе подготовки к обучению в ВУЗ. Описана технология продуктивного формирования мобильности будущего учителя начальной школы в период университетского образования.

На основі теоретичного узагальнення висвітлено окремі аспекти сутнісної характеристики інтерактивного навчання як дієвого засобу особистісно-професійного розвитку майбутнього педагога в контексті його професіоналізації. Закцентовано увагу на пріоритетах інтеракції, спрямованих на інтенсифікацію та оптимізацію навчального процесу у ВНЗ, відображених у технологіях кооперативного і колективно-групового навчання, ситуативного моделювання й опрацювання дискусійних питань.

Акцентовано увагу на гадяцькому періоді життя славетної родини Драгоманових, істинно української, елітарної за своїм походженням та національним духом, її історичному корінні, творенні та збереженні нею народного українського середовища виховання своїх дітей.

З'ясовано сутність і структуру феномену "правова культура майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу". Охарактеризовано його компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-регулятивний). Виокремлено показники та рівні (базовий, продуктивний, креативний) аналізованої якості магістрантів. Описано сукупність педагогічних умов, за яких зазначений процес стає ефективним у вищій школі на етапі магістерської підготовки. Обгрунтовано та експериментально апробовано модель і методику формування правової культури майбутнього керівника ЗНЗ, структурно-функційна зорієнтованість якої втілена в компонентах, погрупованих у блоки, їх зміст передбачає поетапну її реалізацію як системи впродовж діагностувально-адаптаційного, інтенсифікаційного (розвивально-технологічного) і контрольно-коригувального етапів.

Висвітлено деякі аспекти сутнісної характеристики інноваційної методичної культури майбутнього педагога. Уточнено дефініції понять "педагогічна культура", "професійно-педагогічна культура" та їх співвіднесеності з феноменом "методична культура". Проаналізовано структуру інноваційної методичної культури майбутнього педагога як діалектичну єдність мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісного, особистісно-творчого та рефлексивного компонентів і відповідних професійних компетенцій.

Висвітлено наукові позиції щодо актуалізації проблеми формування мобільності, багатомірності її досліджень. Особливу увагу приділено особливостям професійної мобільності у педагогічній сфері, зумовленим специфікою професійної діяльності, доцільності розгляду її як компонента соціальної мобільності. Для глибини наукового аналізу і практичної реалізації досліджуваного процесу акцентовано увагу на необхідності класифікації мобільності, двоспрямованості професійної мобільності, універсальності цього інтегративного утворення, його незавершеності, виключній ролі професійної мобільності як особистісно-професійної якості педагога у вирішенні завдань гуманізації освіти, мобілізації фахових компетенцій, прогнозуванні саморозвитку майбутнього вчителя.

Освещены научные позиции по актуализации проблемы формирования мобильности, многомерности ее исследований. Особое внимание уделено особенностям профессиональной мобильности в педагогической сфере, обусловленным спецификой профессиональной деятельности, целесообразности рассмотрения ее как компонента социальной мобильности. Для глубины научного анализа и практической реализации исследуемого процесса акцентировано внимание на необходимости классификации мобильности, двонаправленности профессиональной мобильности, универсальности этого интегративного образования, его незавершенности, исключительной роли профессиональной мобильности как личностно-профессионального качества педагога в решении задач гуманизации образования, мобилизации профессиональных компетенций, прогнозировании саморазвития будущего учителя.

The article highlights scientific views on actualization of problems of mobility formation, multidimensionality of its research. It focuses on society’s interest in such specialist who is able to think independently and to solve various problems, to apply knowledge obtained in the learning process; possesses critical and creative thinking that is formed in the process of education; acquires new knowledge, is able for self-learning, self-education, and adaptability. The characteristics of professional mobility are analyzed in teaching profession due to the specifics of professional activity, it is advisable to consider it as a component of social mobility.

Дослідження симбіоценозів далекосхідних риб-вселенців (амурський чебачок, білий товстолобик, білий амур, сріблястий карась) за умов спільного мешкання з іншими видами риб (короп звичайний) показали присутність 29 видів симбіонтів (включно з паразитами). Понад 60 % видового складу складали симбіонти з широкою гостальною специфічністю - види-генералісти. Встановлено відмінності у розмірно-масових, імунологічних і біохімічних характеристиках риб-хазяїв залежно від якісного та кількісного складу їх симбіотичних угруповань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.221 + Ч491.0

Рубрики:

Процес навчання в початковій школі в галузі шкільної педагогіки

Сімейний колектив і його роль у вихованні дітей

Шифр НБУВ: ДС51123 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено й обґрунтовано теоретичні та методичні засади формування професійної позиції майбутнього вчителя початкової школи (далі - ВПШ). Висвітлено положення аксіологічного, системного, синергетичного особистісно-діяльнісного, суб'єктного, компетентнісного, акмеологічного, міждисциплінарного загальнодидактичні (гуманізації, динамізації, оптимізації навчального процесу, систематизації, фахової зацікавленості, міжпредметної інтеграції знань) та специфічні принципи (студентоцентризму, партнерської взаємодії, діалогічност (діалогу), контекстності, інноваційності, додатковості, елективності). У контексті вимог Нової української школи схарактеризовано професійні ролі (позиції) сучасного ВПШ. З'ясовано особливості формування професійної позиції такого вчителя в зарубіжному досвіді. Окреслено зміст і компонентну структуру феномену "професійна позиція майбутнього ВПШ ", визначено критерії, показники й рівні її сформованості. Виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови формування професійної позиції майбутнього ВПШ в закладах вищої освіти. Розроблено та експериментально перевірено ефективність системи формування його професійної позиції. Запропоновано навчально-методичне забезпечення для цього.

Представлено монографію, в якій викладено результати дослідження особливостей формування регіональної кадрової політики, соціально-правових аспектів підготовки кадрів та економічних проблем збереження і розвитку кадрового потенціалу регіону.