Рассмотрены необходимость комплексного подхода для решения вопросов сохранности исторической среды, а также пути решения проблем исторических центров крупнейших городов. Даны рекомендации по формированию архитектурно-пространственной композиции центральной части города Днепропетровска, которые следуют учитывать при проектировании новой застройки в исторической среде.

Рассмотрена необходимость комплексного подхода к решению вопросов реконструкции объектов промышленного назначения, расположенных в исторических центрах больших городов. Даны рекомендации и положения по реконструкции реального объекта в центре Днепропетровска.

Рассмотрена эволюция безламповых устройств беспроводной передачи информации в первой половине XX в. С современных позиций, на основании архивных данных освещена роль и значение искровых, электродуговых и машинных устройств передачи информации на различных этапах развития человечества. Показаны вклад и роль русских и зарубежных ученых в создание и развитие рассматриваемых информационных устройств (Ф. Браун, Г. Маркони, А. С. Попов, Х. Айртон).

Приведена обзорная информация для ознакомления инженеров-эксплуатационников с технологиями механики разрушения с целью использования знаний этого предмета в решении проблем надежности и долговечности металлургического оборудования. Показано применение моделей и критериев механики разрушения в практических задачах.

Охарактеризовано основні періоди життя та діяльності дослідника, виокремлено етапи його наукової біографії, а також відтворено загальний процес формування протягом кінця XIX - початку XXI ст. історіографічного образу Л. Кубалі в польській та українській історіографіях. Висвітлено особливості стилю історіописання Л. Кубалі, підпорядковані його уявленням про місце та значення історії в житті суспільства. Зроблено спробу встановити місце сюжетів української історії у науковому доробку Л. Кубалі та подати їх інтерпретацію. Зокрема охарактеризовано уявлення історика щодо українських земель та їх географічної локалізації, розкрито характерні риси збірного образу козака у його дослідженнях, виокремлено два етапи формування образу Б. Хмельницького в працях Л. Кубалі та визначено основні риси, притаманні цьому образу. З'ясовано погляди історика на головні причини та перебіг ключових подій польсько-козацького протистояння середини XVII ст. Встановлено місце Б. Хмельницького в цьому конфлікті. Звернено увагу на особливості інтерпретації Л. Кубалею подій Переяславської ради та її ролі в історії Речі Посполитої, а також значення Гадяцької угоди для польсько-козацьких стосунків означеного періоду.