Представлена информация, раскрывающая суть современных статистических классификаций, усилия и деятельность ряда международных организаций по стандартизации и гармонизации разрабатываемых статистических классификаций, проблемы национальных статистических служб по разработке и внедрению национальных классификаций в статистическую практику. Предложены рекомендации международных статистических органов по вопросам структуры классификаций, определении статистических едениц наблюдения. Детально рассмотрены пути решения методологических и организационных проблем по разработке и внедрении новых статистических классификаций в Украине. Проанализирован опыт разработки и внедрения в практику Классификации видов экономической деятельности и Классификации продукции в странах Центральной и Восточной Европы, государств СНГ и Монголии. Обзор состояния дел в этих странах по вопросам перехода к использованию международного опыта построения, а также использования наиболее важных статистических классификаций предоставляет возможность провести анализ достигнутого уровня развития новых национальных статистических классификаций.

Подано схематичне зіставлення діючого загального класифікатора галузей народного господарства з новою національною Класифікацією видів економічної діяльності. Основну увагу приділено застосуванню статистичних методів з метою вивчення структури економіки на рівні Черкаської та Одеської областей.

Висвітлено проблеми сучасної статистики, зокрема, міжнародний та вітчизняний досвід використання нових статистичних класифікацій на основі міжнародних стандартів. Розглянуто діяльність статистичних органів у галузі класифікацій; сучасні міжнародні статистичні класифікації; особливості розроблення національних статистичних класифікацій в Україні. Зроблено огляд системи статистичних класифікацій у країнах Центральної та Східної Європи, СНД та Монголії. Проаналізовано структуру економіки України.

Висвітлено статистичні методи аналізу взаємозв'язку показників соціально-економічного розвитку (СЕР) національної економіки. Викладено теоретико-методологічні положення оцінювання взаємозв'язку показників і впливу чинників на результати соціально-економічного розвитку з використанням методу статистичних рівнянь залежностей та індексного аналізу. Наведено методологічні підходи для удосконалення комплексного територіального оцінювання результатів СЕР регіонів на основі застосування методу комплексних статистичних коефіцієнтів.

Висвітлено об'єктивні передумови створення та функціонування систем статистичного моніторингу (СМ). Розглянуто питання формування теоретичних основ методології моніторингових систем, розкрито методологічні засади СМ. Проаналізовано систему СМ як складову інформаційної статистичної системи, визначено місце і роль системи СМ ділової активності підприємств (ДАП) у державній статистиці. Розкрито методологічні аспекти організації та проведення кон'юнктурних обстежень як складової системи СМ ДАП. Увагу приділено питанням обробки та подання інформації кон'юнктурних обстежень. Вивчено міжнародний та вітчизняний досвід створення індикаторів ділової активності для СМ економічних тенденцій.

Основні положення методології статистики економічного розвитку побудовано з урахуванням якісних і кількісних параметрів формування ВВП. Існуючі підходи до міжнародних класифікацій запропоновано доповнити прийомами досягнення причинно-наслідкової єдності у статистичному оцінюванні соціально-економічних зрушень.

Вивчено міжнародний досвід та обгрунтовано доцільність стандартизації підходів до взаємодії зі стейкхолдерами. Визначено, що запровадження в Україні сучасної концептуальної моделі управління взаємодії зі стейкхолдерами вимагає уніфікації підходів до впровадження теорії стейкхолдерів у національну практику управління та приводить до необхідності розроблення та поширення системи метаданих, і в першу чергу, стандартів. Визначено, що серія AA1000 AccountAbility - це стандарти та рамки, засновані на принципах, які використовуються глобальним бізнесом, приватними підприємствами, урядами та громадянськими товариствами. Метою AA1000AP (2018) є надання організаціям практичного набору міжнародних загальноприйнятих керівних принципів, за допомогою яких вони можуть оцінювати, керувати, вдосконалювати та повідомляти про свою підзвітність та сталість. Наведено принципи AccountAbility: Інклюзивність, Відповідальність, Суттєвість та Вплив. Представлено короткий опис основних діючих стандартів серії AA1000 Series. Вказано принципи, які лежать в основі практики застосування підходу до залучення стейкхолдерів. Визначено, що процес залучення стейкхолдерів, згідно з AA1000SES, включає чотири етапи: планування; підготовка; впровадження, діяльність, перегляд; удосконалення. Використання метаданих, зокрема стандарту, є надійним підгрунтям для набуття конкурентних переваг тих організацій, які спільно зі стейкхолдерами здатні ефективно створювати додану вартість, покращувати загальну ефективність функціонування підприємств і сприяти сталому розвитку територіальних громад.

Індекс рубрикатора НБУВ: С62:У9(4УКР)39

Рубрики:

Економічна статистика в окремих країнах

Шифр НБУВ: ДС40541 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С62:У9(4УКР)39

Рубрики:

Економічна статистика в окремих країнах

Шифр НБУВ: ДС40541 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С62:У9(4УКР)39

Рубрики:

Економічна статистика в окремих країнах

Шифр НБУВ: ДС40541 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С62:У9(4УКР)39

Рубрики:

Економічна статистика в окремих країнах

Шифр НБУВ: ДС40541 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначення сучасних тенденцій зміни релігійних поглядів молоді за обраними країнами світу, а також в аналізі поглядів серед студентської молоді України на основі проведеного анкетування. Визначено, що у світових масштабах відбуваються значні зміни у структурі віруючих і в розподілі населення країн за віруваннями. Велика кількість як дорослих, так і представників молоді відмовляється від релігійності. Така тенденція спостерігається в Америці та багатьох країнах Європи. Особливо серед молоді стає популярним бути атеїстом. Зниження рівня релігійності також означає зниження частоти відвідування релігійних закладів і молитви. З іншого боку, залишаються країни з дуже високим рівнем віруючих. Це, передусім, такі релігійні центри, як Італія та Ізраїль. Прогнозується, що коефіцієнт фертильності жінок різних релігій і віковий розподіл релігійних груп зазнають кардинальних змін. Збільшення рівня народжуваності серед мусульман призведе до того, що кількість мусульман у світі уже через 30 років наблизиться до кількості християн. При цьому кількість прихильників інших релігій почне скорочуватись, а їх середній вік стрімко зростатиме. Аналіз, проведений у ході дослідження поглядів студентської молоді України, показав, що більшість з них є віруючими та православними. При цьому стають популярними релігії та культи, які були популяризовані фільмами та серіалами. Визначено, що більшість батьків студентів також є віруючими та православними. При цьому кількість віруючих батьків більша за кількість віруючих студентів. Визначено, що більшість студентів обирають релігію обох батьків, що вказує на суттєвий вплив батьків на релігійні погляди студентів. Встановлено, що віруючі студенти мають менше шкідливих звичок, а також вони набагато частіше беруть участь у благодійних проєктах і заходах.

Основну увагу приділено розробленню методологічних засад статистичного моделювання факторів формування якості зайнятості. Обгрунтовано необхідність розроблення нової стратегії у формуванні якості зайнятості для забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку України. Визначено необхідні для цього кроки й управлінські рішення. Окреслено проблеми оцінювання якості зайнятості в Україні, основним етапом якого є моделювання факторів формування якості зайнятості з використанням сучасних статистичних методів. З метою визначення узагальнених факторів формування якості зайнятості побудовано модель головних компонент, яка дозволила трансформувати 18-вимірний ознаковий простір у п'ятивимірний простір узагальнених факторів, які пояснюють 87,6 % варіації обраних ознак, що свідчить про високий рівень факторизації. Виділено та ранжовано за ступенем значущості п'ять основних факторів: рівень інформатизації суспільства (внесок - 41,7 %), умови праці та навколишнє середовище (26,3 %), неформальна зайнятість (8,2 %), виробничий травматизм зі смертельними наслідками (6,3 %) та рівень зайнятості (5,1 %). Розрахунки проведені з використанням прикладного пакета "Statistica", зокрема модуля "Factor analysis". Використання розробленої моделі дає можливість запобігти суб'єктивізму при визначенні основних факторів формування якості зайнятості. Проведене дослідження дозволило обгрунтувати теоретико-методологічні засади статистичного моделювання факторів формування якості зайнятості на основі методу головних компонент. Виділені фактори можуть бути прийняті за основу при формуванні ключових напрямків удосконалення сфери зайнятості в Україні.