Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Розкрито сутність і здійснено теоретико-методологічне обгрунтування геоекологічної експертизи адміністративних територій (ГЕЕАТ) як нового науково-практичного виду діяльності та складової частини інноваційного напряму конструктивної географії - геоекспертології. Розроблено методичні прийоми організації та проведення геоекологічної експертизи адміністративних територій. Вперше розроблено схеми методики оцінювання ступеня коадаптивності природної та господарської підсистем на локальному та мезорегіональному рівнях, а також визначення рівня середовищетвірного потенціалу середовищетвірних геосистем. Здійснено реалізацію ГЕЕАТ на прикладі Великого Севастополя. Показано, що впровадження ГЕЕАТ дозволяє суттєво впорядкувати використання природних ресурсів, покращити організаційну структуру природокористування, нормалізувати геоекологічну ситуацію та сформувати нові підходи щодо територіальної організації району.

Проаналізовано сутність поняття "агломерація", систематизовано існуючі методи делімітації агломерації, визначено критерії, за якими можна виділити територію як агломерацію. Запропоновано методику делімітації територій зони впливу агломерації з урахуванням і без урахування адміністративно-територіального устрою. Зауважено, що методика включає розробку уніфікованої структурної моделі, що структурно складається з п’яти етапів і зв’язків між ними. Розроблено показники, за якими можна оцінити ступінь приналежності адміністративного району до складу зони впливу агломерації, що дозволить більш повно виявляти найбільш інвестиційно привабливі адміністративні райони та визначати перспективні адміністративні райони, які можуть в подальшому ввійти до складу зони впливу агломерації. На прикладі Харківського регіону визначено існуючі та перспективні межі зони впливу Харківської агломерації на розрахунковий період. Сформульовано пропозиції щодо формування просторової структури зони впливу Харківської агломерації.