Висвітлено теоретико-методологічні засади бюджетування грошових коштів підприємств, визначено місце та роль бюджетів у системі управління підприємствами. Бюджет розглянуто як плановий інструмент ефективного управління рухом грошових коштів і контролю ліквідності підприємницьких структур. На основі концепції процесного підходу до бюджетування обгрунтовано показники для системи управління, контролю та оцінки ризиків фінансової діяльності підприємств. Розкрито методичні підходи до стратегічного, тактичного й оперативного бюджетування грошових коштів. Запропоновано регламент упровадження бюджетів у практику господарювання. Оцінено ефективність управління за методологією дисконтного грошового потоку.

Освещены теоретико-методологические основы бюджетирования денежных средств предприятий, определено место и роль бюджетов в системе управления предприятиями. Бюджет рассмотрен как плановый инструмент эффективного управления движением денежных средств и контроля ликвидности предпринимательских структур. На основе концепции процессного подхода к бюджетированию обоснованы показатели для системы управления, контроля и оценки рисков финансовой деятельности предприятий. Раскрыты методические подходы к стратегическому, тактическому и оперативному бюджетированию денежных средств. Предложен регламент внедрения бюджетов в практику хозяйствования. Оценена эффективность управления по методу дисконтного денежного потока.

Сформульовано методичні та практичні рекомендації щодо удосконалення процесів бюджетування грошових коштів у системі управління підприємством. На підставі використання системного та процесного підходів розроблено концепцію бюджетування грошових коштів підприємства. Розроблено теоретичні засади аналізу та вибору комплексу показників та бізнес-процесів бюджетування. Обгрунтовано процеси бюджетного планування з використанням функцій витрат. Розроблено моделі оптимізації залишків грошових коштів на рахунках підприємств, що базуються на методах Міллера та Орра, які дозволяють своєчасно використовувати та ефективно розміщувати тимчасово вільні грошові кошти. Розроблено механізм математико-статистичного аналізу відхилень між фактичними та бюджетними показниками, що дозволяє виявити такі з них, що випадають з загальної сукупності та вимагають більш детального вивчення. Досліджено існуючі методичні підходи щодо складання регламенту бюджетування, визначено його ризики та розроблено комплекс відповідних математико-статистичних та оптимізаційних моделей. Удосконалено економіко-організаційний механізм вровадження системи бюджетування грошових коштів підприємства, який забезпечує організаційно-інформаційну підтримку та оцінку економічної ефективності даного процесу.

Науково-практично обгрунтовано технологію та склад м'яких лікарських форм антимікробної та протизапальної дії у вигляді гелю та крему під умовними назвами стрептомер крем і стрептомер гель. Визначено вплив фармацевтичних факторів на антимікробну та протизапальну активність лікарських засобів, вивчено їх стабільність та встановлено терміни зберігання. Доведено специфічну активність, нешкідливість опрацьованих лікарських засобів і встановлено відповідність вимогам Державної Фармакопеї України за показником "мікробіологічна чистота". На опрацьовані лікарські засоби розроблено проект технологічного регламенту на виробництво та технологічні інструкції для виготовлення за умов аптек.

Наведено експериментальні дані щодо коригуючого потенціалу допоміжних речовин, що входять до складу сиропу. Дослідження проведено з використанням класичних методів і за методиками А. І. Тенцової та І. А. Єгорова. Дотримуючись правил дегустації і санітарно-гігієнічних норм, органолептичну оцінку зразків сиропу проведено на базі КП "Бориспольська центральна аптека № 24". У дослідженнях, як дегустатори, приймали участь співробітники аптеки, яких було розподілено на 2 групи, кожна - по 20 осіб.

Вода - найпоширеніша у природі сполука гідрогену і оксигену. Вона є універсальним розчинником багатьох речовин, у зв'язку з чим у природі хімічно чистої води не існує. Вода, що міститься в організмі, якісно відрізняється від звичайної води - це структурована вода. Такі кристалічні структури води є матрицею життя, їх наявність уможливлює перебіг важливих біофізичних і біохімічних реакцій. Недостатнє надходження в організм води чи її надлишкова втрата призводять до дегідратації, що супроводжується згущенням крові та порушенням гемодинаміки. Надлишкове надходження води в організм спричиняє водну інтоксикацію. Мета роботи - провести бібліосемантичний аналіз джерел літератури щодо медико-біологічної функції води. Методи дослідження - бібліосемантичний, аналітичний, логічний, узагальнюючий. Вода є структурною основою клітин, необхідна для підтримки ними оптимального об'єму. Вона визначає просторову структуру і функції біомолекул. Недостатнє надходження в організм води або надмірна втрата призводять до порушення гемодинаміки. Надмірне надходження води в організм спричинює водну інтоксикацію. Всі види порушень водно-сольового балансу в організмі можна звести до двох груп - дегідратації та гіпергідратації. У кожній групі розрізняють порушення зі зниженням, підвищенням і без змін осмотичного тиску (відповідно гіпотонічні, гіпертонічні та ізотонічні порушення). Воду використовують у медичній і фармацевтичній практиці як самостійний препарат, так і для виготовлення алопатичних, гомеопатичних та антропософських лікарських засобів. Державна фармакопея України включає кілька статей на використання води залежно від призначення і регламентує її якість: вода високоочищена, вода для ін'єкцій, вода "in bulk" і вода стерильна; вода очищена: вода "in bulk" вода в контейнерах. На ринку України представлені косметичні засоби, основною біологічно активною сполукою яких є вода, зокрема природна, термальна і мицелярна. Вони широко використовуются в косметології. Медико-біологічна функція води в організмі полягає у збереженні об'єму клітин, наданні тургору клітинам і збереженні організму від коливань температури. Порушення водно-сольового балансу призводять до дегідратації або гіпергідратації. У кожному разі розрізняють зміни зі зниженням, підвищенням і без змін осмотичного тиску (відповідно гіпотонічні, гіпертонічні та ізотонічні порушення). Усі вони спричиняють порушення життєдіяльності всього організму. У фармацевтичній практиці воду широко використовують для виготовлення алопатичних, гомеопатичних та антропософських лікарських засобів. Вона може бути отримана різними способами, але якість її регламентується відповідними державними нормативними документами. У косметичній практиці воду використовують не тільки як основний розчинник, але у вигляді природної, міцелярної і термальної води, де вона є біологічно активною сполукою.

Розглянуто основні класифікаційні системи мікроелементів, зокрема кількісну класифікаційну систему мікроелементів та анатомо-терапевтично-хімічну класифікаційну систему. Увагу приділено макроелементам у лікарських засобах і розчинах для перитонеального діалізу (ПД). Висвітлено історичні аспекти розробки розчинів для ПД, а також аспекти використання ПД в Україні.