Висвітлено діяльність гетьмана Івана Мазепи та його добу. Розглянуто економічний розвиток мазепинської України кінця XVII - початку ХVІІІ ст. Проаналізовано міжнародні зв'язки гетьмана, що закінчилися українсько-шведським договором. Наведено лист гетьмана Пилипа Орлика до митрополита Стефана Яворського від 1 червня 1721 р. про таємні польсько-українські й українсько-шведські переговори Мазепи. Запропоновано досі недруковану хронологію "Труди і дні гетьмана Івана Мазепи". Подано бібліографію публікацій та документальних матеріалів про Мазепу (1960 - 2000 рр.).

Освещена деятельность гетьмана Ивана Мазепы и его эпохи выдающимся украинским историком А.П.Оглоблиным. Рассмотрено экономическое развитие Мазеповской Украины конца XVII - начала ХVІІІ ст. Проанализированы международные связи гетьмана, закончившиеся украинско-шведским договором. Приведено письмо гетьмана Филлипа Орлика к метроополиту Стефану Яворскому от 1 июня 1721 г. о тайных польско-украинских и украинско-шведских переговорах Мазепы. Предложена ранее неопубликованная хронология "Труды и дни гетьмана Ивана Мазепы", написанная историком в Киеве. Помещена библиография публикаций и документальных материалов о Мазепе (1960 - 2000 гг.).

Висвітлено поступ національної історії за 1917 - 1956 рр. в Україні та за її межами. Розглянуто основні історичні школи України 1920-х рр. (М.Грушевського, Д.Багалія, М.Слабченка, М.Василенка та М.Яворського). Описано історичні процеси в Наддніпрянській та Карпатській Україні, Галичині.

Освещены вопросы национальной истории за 1917 - 1956 гг. в Украине и за ее пределами. Россмотрены основные исторические школы Украины 1920-х гг. (М.Грушевского, Д.Багалия, М.Слабченка, М.Василенка и М.Яворского). Описаны исторические процессы в Надднепрянской и Карпатской Украине, Галиции.

Рассмотрены методы расчёта кренов дымовой трубы с использованием расчётной схемы линейно-деформированного слоя. Произведена проверка прочности слабого подстилающего слоя. Показано, что крен фундаментов высоких сооружений следует производить не только с учётом неоднородности оснований и наличия эксцентриситета приложения вертикальной нагрузки, но и высокого расположения центра тяжести. Предложен способ закрепления основания дымовой трубы.

У роботі О. Оглоблина висвітлено основні проблеми та виклики, котрі постали у царині концептуалізації історії України XIX - XX ст. перед генерацією істориків 1920-х рр. Проаналізовано й окреслено базові проблеми концептуалізації української минувшини, як-от конституювання національного територіального масиву, української економіки, провідної верстви та соціальної структури XIX - початку XX ст., державно-правового стану, статусу України у складі імперії Романових, розгортання культурного процесу й формування української нації в історіографічній рецепції початку 1970-х рр. Обговорено думку, що історію України варто конструювати як самостійний історичний процес, але в масштабі всієї Східної Європи, зокрема з особливою увагою щодо змісту та перебігу українсько-російських взаємин.

Індекс рубрикатора НБУВ: В333.34

Рубрики:

Іскровий і імпульсний розряди

Шифр НБУВ: Ж43925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У роботі О. Оглоблина висунуто й обгрунтовано тезу про господарську автономію України як наріжний концепт економічної історії України XIX - початку XXст. Зазначено, що тодішній економічний процес на українських обширах варто репрезентувати у вигляді тріади: "територіальна економіка" - "національна форма" - "національне визволення". Показано, що соціально-економічні події, явища та процеси транслювалися до культурної свідомості суспільства, що продукувало низку візій щодо осмислення становища "українського господарства" спершу в "територіальній", згодом - "національній" формах у науковій і суспільній думці XIX - початку XX ст. Наголошено, що концептуальна пропозиція О. Оглоблина наприкінці 1920-х рр. спиралася як на позитивістські канони історієписання (органіцизм, детермінізм, каузальність, фактографічний документалізм), так і деякі вимоги марксистської методології (матеріалістичне тлумачення, домінація економічних законів). Зазначено, що в тодішніх концептуальних пропозиціях ряду українських істориків, передусім О. Оглоблина і М. Слабченка, вибудовувалися антиколоніальні дискурси. Підкреслюється, що в типологічному плані концепція О. Оглоблина в багатьох аспектах нагадувала візію М.Волобуєва, зокрема його тезу про УСРР як історично оформлений національно-господарський організм. Відзначається, що подібність концепцій О. Оглоблина та М.Волобуєва походила не тільки зі спільної конструктивної основи, а й базувалася на розгортанні антиколоніальних дискурсів.