Висвітлено організацію управління Галичиною до середини ХІХ ст. Проаналізовано діяльність загальнодержавних органів влади та управління за австрійською конституцією 1867 р. Надано оцінку діяльності органів урядової адміністрації в Галичині, органів крайового, повітового і сільського самоврядування, управління Львова та інших міст. Розглянуто діяльність органів суду, прокуратури, адвокатури, інших правоохоронних органів у Галичині. Особливу увагу приділено характеристиці системи права, яка діяла у Галичині в період австрійського панування.

Освещена организация управления Галицией к середине ХІХ в. Проанализирована деятельность общегосударственных органов власти и управления в соответствии с австрийской конституцией 1867 г. Приведена оценка деятельности органов правительственной администрации в Галиции, органов краевого, уездного и сельского самоуправления, управления Львова и других городов. Рассмотрена деятельность органов суда, прокуратуры, адвокатуры, других правоохранительных органов в Галиции. Особое внимание уделено характеристике системы права, действующей в Галиции в период правления Австрийской власти.

Висвітлено історичні та наукові передумови виникнення, структуру, методи та функції соціології права. Розкрито методологічні та методичі аспекти проведення соціально-правових досліджень. Охарактеризовано особливості функціонуваня соціально-правового механізму регулювання суспільних відносин. Увагу приділено соціологічному забезпеченню законотворчості, проблемам правосвідомості, особливостям правомірної та девіантної поведінки, соціальній ролі юридичного конфлікту. Розглянуто питання діяльності судових і правоохоронних органів.

Освещены исторические и научные предпосылки возникновения, структура, методы и функции социального права. Раскрыты методологические и методические аспекты проведения социально-правовых исследований. Охарактеризованы особенности функционирования социально-правового механизма регулирования общественных отношений. Уделено внимание социологическому обеспечению законотворчества, проблемам правосознания, особенностям правомерного и девиантного поведения, социальной роли юридического конфликта. Рассмотрены вопросы деятельности судебных и правоохранительных органов.

На підставі аналізу наукової літератури й архівних документів досліджено проблеми організації управління Галичиною й Буковиною у складі Австрії (1772 - 1848 рр.). Проаналізовано передумови й обставини створення королівства Галичини та Лодомерії. Розкрито особливості національного та соціального складу його населення. Висвітлено місце та роль вищих і місцевих органів управління Галичини та Буковини у державно-правовій системі Австрії. Розкрито їх компетенцію, структуру та порядок роботи. З'ясовано, що управлінська діяльність на території краю розвивалась у контексті традицій австрійського бюрократизму. Значну увагу приділено висвітленню діяльності галицьких і буковинських депутатів в австрійському парламенті. Доведено, що найбільш вагомими здобутками революції 1848 р. було скасування селянських повинностей, піднесення національно-визвольних рухів і часткова демократизація управління Галичиною та Буковиною.

Наведено загальну характеристику процесу тлумачення правових норм (ПН), розкрито герменевтичні аспекти правознавства та методологічні аспекти змісту ПН. Описано способи тлумачення ПН, зокрема, логічний, мовний, системний, історичний, а також функціональний, спеціально-юридичний, термінологічний, телеологічний та логіко-юридичний. Висвітлено загальнотеоретичні ознаки тлумачення-роз'яснення, подано його видову характеристику, розкрито ознаки та види офіційного роз'яснення, юридичну природу актів тлумачення ПН, визначено чинність актів офіційного тлумачення, структуру, особливості та види неофіційного тлумачення ПН. Проаналізовано правові засади інституту тлумачення Конституції України, взаємозв'язок державної політики та тлумачення права, вплив соціальних інтересів на тлумачення ПН, досвід закордонних країн у сфері тлумачення ПН.

Проаналізовано соціальні детермінанти правового впливу. Висвітлено особливості суспільних відносин, які потребують нормативного регулювання. Визначено місце правових норм серед інших соціальних регуляторів суспільних відносин.

Розглянуто нормативні положення національного законодаства та практику його застосування щодо умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарань. Охарактеризовано сучасну судову і прокурорську практику щодо вирішення питання про умовно-дострокове звільнення та нагляду за цим процесом. Описано типові порушення під час застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарань. Узагальнено досвід Франції та Німеччини у застосуванні умовно-дострокового звільнення. Наведено приклади інших європейських країн щодо дострокового звільнення засуджених.