Запропоновано шляхи вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки, зокрема, створення кодифікованого акта - екологічного кодексу. Акцентовано увагу на необхідності групування всіх складів проступків у досліджуваній сфері в окрему главу шляхом їх трансформування з КУпАП. Цей нормативний акт повинен містити перелік прав та обов'язків суб'єктів здійснення контролю у сфері екологічної безпеки, перелік обов'язків користувачів джерел підвищеної небезпеки та перелік правопорушень. З метою удосконалення та забезпечення державного контролю запропоновано створення єдиної бази адміністративних правопорушень у сфері екологічної безпеки. Визначено та досліджено адміністративні правопорушення у даній сфері: основні етапи адміністративного впровадження, види та принципи накладання адміністративних стягнень за порушення відповідного законодавства. Запропоновано класифікацію поділу адміністративних правопорушень на види, проаналізовано адміністративно-правове регулювання екологічної безпеки в Україні та зарубіжних країнах.

Здійснено вивчення вмісту важких металів (міді, свинцю, кадмію, цинку, марганця, кобальта, заліза та нікелю) в корковій рідині нирок мешканців Жовтих Вод, чотирьох мешканців Царичанського району та шести дітей Дніпропетровщини, які померли з різних причин. Для контролю використано нирки, одержані у ході патологоанатомічного розтину дітей віком від 1-го до 25-ти діб. Вимірювання кобальту, марганцю, нікелю, заліза виконано методом атомної абсорбації на спектрофотометрі ААС-115М1. Вимірювання міді, свинцю, кадмію та цинку проведено методом інверсійної вольтамперометрії на аналізаторі вольтамперометричного АВА-2. Середній рівень вмісту міді, кобальту, заліза виявлено більшим у дітей у порівнянні з дорослими, а середній вміст свинцю, кадмію та марганцю був більший у дорослих Царичанського району та Жовтих Вод. Достовірні розбіжності виявлено за вмістом кадмію в парах діти - Царичанка та діти - Жовті Води. Достовірні розбіжності виявлено за вмістом кобальту між дітьми та дорослими мешканцями Жовтих Вод, за вмістом марганцю та нікелю між дітьми та дорослими мешканцями Царичанського району. З використанням методів непараметричного ANOVA та медіанного тесту виявлено достовірні розбіжності між усіма трьома групами за міддю, кадмієм, залізом, нікелем. За результатами проведеного дослідження виявлено особливості нагромадження важких металів у нирках мешканців інтенсивного промислового району Дніпропетровщини, які свідчать про нагромадження ксенобіотиків (Cd, Pb).

Проведено изучение содержания тяжелых металлов (меди,свинца, кадмия, цинка, марганца кобальта, железа и никеля) в корковом веществе почек жителей Желтых Вод, четырех жителей Царичанского района и шести детей Днепропетровской области, которые умерли по различным причинам. В качестве контроля использованы почки, полученные при патолого-анатомических вскрытиях детей возрастом от 1-го до 25-ти суток. Определение кобальта, марганца, никеля и железа проведены методом атомной абсорбции на спектрофотометре ААС-115 М1. Определение меди, свинца, кадмия и цинка проведено методом инверсионной вольтамперометрии (ИВА) на анализаторе вольтамперометрическом АВА-2. Средний уровень содержания меди, кобальта и железа оказался большим у детей по сравнению со взрослыми, а среднее содержание свинца, кадмия и марганца было больше у взрослых Царичанского района и Желтых Вод. Достоверное различие было выявлено по содержанию кадмия в парах дети - Царичанка и дети - Желтые Воды. Достоверное различие выявлено по содержанию кобальта между детьми и жителями Желтых Вод, по содержанию марганца и никеля - между детьми и жителями Царичанского района. Используя методы непараметрической ANOVA, а также медианного теста, выявлены достоверные расхождения между всеми тремя группами по меди, кадмию, железу и никелю. В результате проведенного исследования выявлены особенности накопления тяжелых металлов в почках жителей интенсивного промышленного региона Днепропетровской области, которые указывают на накопление ксенобиотиков (Cd, Pb).

Визначено сутність здійснення державного контролю у сфері екологічної безпеки, проаналізовано функції та генезис державного контролю.

Проаналізовано чинне законодавство, розроблено нові перспективні шляхи вдосконалення інституту адміністративної відповідальності в Україні, що передбачає захист гарантованих особою прав. Установлено, що інститут адміністративної відповідальності у сфері екологічної безпеки необхідно вдосконалити за рахунок створення фонду відшкодування екологічних збитків і шляхом запровадження програми профілактичних заходів.

Мета роботи - визначити особливості правового регулювання в галузі цивільної авіації України та на підставі аналізу юридичної літератури і нормативно-правових актів запропонувати авторське визначення зазначеного поняття. Використання діалектичного методу пізнання дозволило концентрувати накопичені наукові знання та практику застосування законодавства щодо здійснення державного контролю та адміністративно-правового забезпечення в галузі цивільної авіації. На підставі аналізу юридичної літератури, національного авіаційного законодавства запропоновано авторське визначення адміністративно-правового регулювання в галузі цивільної авіації. Обговорено проблеми державного контролю та адміністративно-правового регулювання в галузі цивільної авіації.

Комплексно досліджено діяльність органів публічної влади щодо регулювання діяльності цивільної авіації в Україні. Сформульовано основні поняття та категорії адміністративно-правового регулювання діяльності органів публічної влади й визначено її методологічні засади. Проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють діяльність цивільної авіації в Україні, та є підґрунтям для формування адміністративно- правового забезпечення діяльності органів публічної влади. Запропоновано удосконалення інформаційного забезпечення державного контролю щодо діяльності цивільної авіації в Україні. Обґрунтовано необхідність ухвалення нового Повітряного Кодексу.