Доведено, що на основі взаємодії релігії та мистецтва у процесі їх історичного розвитку сформувалося релігійне мистецтво як специфічне явище історії культури. Сугестивний вплив сакрального мистецтва зумовлений не догмами й обрядами релігійного плану, а світоглядно-пізнавальними особливостями людини, її переживаннями та емоціями у процесі естетичного освоєння світу. Сакральне мистецтво є самодостатнім об'єктом, який має специфічну природу, обрядове та соціокультурне призначення, а також неабияку силу психологічного впливу на свідомість віруючих, що є основою для введення в науковий обіг поняття "релігійний катарсис". Співмірно із соціальними і духовним розвитком суспільства сакральне мистецтво трансформується, перебуваючи під впливом загальних модернізаційних процесів у християнстві. Визначено перспективи розвитку мистецтва у християнському культі за умов загострення глобальних проблем сучасності, соціальних і політичних протиріч, кризи духовності.

Визначено місце та роль князів Острозьких в історії Центрально-Східної Європи. Зауважено, що князі Острозькі ще в XV - XVI ст. своїми практичними діями наблизили Україну до Європи, до європейської цивілізації і водночас зробили значний внесок у захист українських земель від ворогів - передусім - від Османської імперії та Московії. Досліджено минуле Південно-Східної Волині та Старокостянтинова від найдавніших часів до сьогодення. Розглянуто зміни у соціально-економічному становищі Подільського селянства наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст. Увагу приділено становленню та розвитку системи міського самоврядування в Старокостянтинові. Визначено внесок мешканців Старокостянтинівщини у перемогу над нацистською Німеччиною. Акцентовано на найголовніших досягненнях Острозької академії.