Беременность и роды у женщин, не состоявших на учете в женской консультации, характеризуются высокой частотой акушерских и перинатальных осложнений. Использование усовершенствованной лечебно-профилактической методики и разработанной методики прогнозирования позволяют незначительно улучшить перинатальные исходы родоразрешения у женщин групп высокого риска.

Досліджено зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які не перебували на обліку в жіночій консультації, на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, імунологічних і мікробіологічних показників, а також вдосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та мікробіологічними змінами в генезі розвитку акушерської та перинатальної патології у жінок. Показано роль відсутності спостереження в жіночій консультації в розвитку порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу та високого рівня інфікованості. Науково обгрунтовано необхідність вдосконалення лікувально-профілактичних заходів під час надходження до акушерського стаціонару жінок. Визначено прогностичну значущість клінічних і додаткових методів дослідження за прогнозування перинатальної патології у даних жінок. Вдосконалено методику лікувально-профілактичних заходів з моменту надходження до акушерського стаціонару жінок.

Результаты исследований свидетельствуют, что для прогнозирования нарушений в фетоплацентарной системе у беременных с варикозной болезнью целесообразно измерение поперечного сечения боковой стенки матки и среднего диаметра маточной вены. Использование этих параметров позволяет сделать доплерометрическое исследование более информативным и значительно повысить чувствительность ультразвукового метода в определении состояния фетоплацентарного кровообращения. Всем женщинам, входящим в группу риска, рекомендован динамический контроль описанных выше эхографических показателей в сроке 20 нед беременности. Для установления диагноза плацентарной дисфункции и определения степени ее компенсации необходимо проводить, помимо эхографического исследования сосудов малого таза, доплерометрическую оценку венозного кровотока. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке комплекса диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Результаты исследований свидетельствуют, что варикозная болезнь является фактором риска развития дистресса плода. Отмечено, что при сопоставлении данных кардиотокографии с результатами доплерометрии выявлены корреляционные связи между различными типами нарушения гемодинамики и патологией плода в основных группах. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что для прогнозирования осложнений беременности и нарушений в фетоплацентарной системе у беременных с варикозной болезнью целесообразно измерение поперечного сечения боковой стенки матки и среднего диаметра маточной вены. Для постановки диагноза плацентарной дисфункции и определения степени ее компенсации необходимо проводить, помимо эхографического исследования сосудов малого таза, допплерометрическую оценку венозного кровотока. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке комплекса диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют о необходимости комплексной оценки функционального состояния фетоплацентарного комплекса у женщин с варикозной болезнью. Алгоритм диагностических мероприятий при данной экстрагенитальной патологии должен включать, помимо данных ультразвукового исследования, допплерометрии и кардиотокографии, результаты оценки гормональной функции плаценты. Такой подход позволяет своевременно поставить диагноз плацентарной дисфункции, коррегировать алгоритм лечебно-профилактических мероприятий и тактику ведения беременности и родов.

Результаты проведенных патоморфологических исследований у пациенток с варикозной болезнью при наличии и отсутствии плацентарной дисфункции позволяют выделить несколько ведущих моментов. Прежде всего, это уменьшение васкуляризации стромы ворсин всех уровней ветвления (слабая выраженность компенсаторного ангиоматоза), количества активных синцитиальных почек, истончение синцитиотрофобласта. Уменьшение активности периферического цитотрофобласта и, наконец, двукратное уменьшение числа терминальных специализированных ворсин, которые даже в относительно благополучных участках ворсинчатого дерева встречались редко и насчитывали в своем составе по одной синцитиокапиллярной мембране. Столь значительное уменьшение количества синцитиокапиллярных мембран в терминальных ворсинах в основных группах должно уменьшать диффузионную способность плацент в конце беременности, то есть создавать условия для формирования патологии плода и новорожденного.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют о необходимости комплексной оценки функционального состояния фетоплацентарного комплекса у женщин с варикозной болезнью с оценкой содержания фибронектина и гомоцистеина. Алгоритм диагностических мероприятий при данной экстрагенитальной патологии должен включать помимо результатов оценки гормональной функции плаценты и наиболее информативные показатели системного гемостаза - содержания фибронектина и гомоцистеина. Такой подход позволяет своевременно установить диагноз плацентарной дисфункции и эффективно корригировать алгоритм лечебно-профилактических мероприятий, а также тактику ведения беременности и родов.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что варикозная болезнь вен нижних конечностей и наружных половых органов во время беременности повышала общую частоту акушерских и тромбоэмболических осложнений, приводила к нестабильному развитию беременности, увеличивала тяжесть проявлений токсикозов беременности и вегетативно-сосудистой дистонии. Некорригированные нарушения венозного оттока и микроциркуляции во время беременности и после родов способствовали повышению частоты и тяжести тромбоэмболических осложнений. Нестабильное течение беременности, высокая частота акушерских осложнений родов и послеродового периода, циркуляторная и гемическая гипоксия тканей отрицательно влияли на внутриутробное развитие плода и состояние новорожденного. Полученные результаты являются научным обоснованием необходимости усовершенствования алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Результати проведених досліджень свідчать про високу частоту акушерської і перинатальної патології у жінок з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок, причому з переважанням невиношування вагітності і плацентарної дисфункції. Одержані результати зумовлюють необхідність подальшого вивчення цієї наукової проблеми для розроблення і впровадження вдосконаленого алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Фолатзалежний метаболізм одновуглецевих фрагментів - це метаболічна мережа взаємозалежних реакцій, відповідальних за базові біологічні процеси в клітині: розвиток і поділ, регуляцію експресії генів шляхом метилування. Нещодавніми дослідженнями встановлено залежність перебігу вагітності і здоров'я матері та плода від функціонування цієї системи. Мета роботи - визначити експресію генів цієї системи, відповідальних за синтез попередників нуклеїнових кислот і, відповідно, за проліферацію; експресію генів, відповідальних за синтез внутрішньоклітинних переносників енергії, а також за синтез метіоніну і залежні від нього процеси метилування; надати кількісну характеристику експресії зазначених генів на рівні РНК у плацентах першого і третього триместрів вагітності. У роботі використано метод полімеразної ланцюгової реакції. У порівнянні з ранніми етапами вагітності у зрілій плаценті виявлено триразове зниження вмісту РНК, які кодують останні стадії синтезу пуринів і синтезу метіоніну. Реакції попередніх фолатзалежних етапів синтезу пуринів і метилування цитидинмонофосфату в процесі синтезу тимідилату майже не змінюються наприкінці вагітності у порівнянні з першим триместром. Висновки: ці результати можуть слугувати вихідними кількісними даними для оцінки змін, які відбуваються в системі фолатзалежного метаболізму одновуглецевих фрагментів за умови патології та протягом усього перебігу вагітності.

Мета дослідження - вивчення особливостей перебігу вагітності у жінок із варикозним розширенням вен (ВРВ) статевих органів. Для досягнення поставленої мети проведено оцінювання клінічного перебігу гестації у 200 жінок із клініко-лабораторними ознаками варикозної хвороби нижніх (ВХ) кінцівок і зовнішніх статевих органів (1-а група - основна) і 50 жінок аналогічного віку та паритету без клініко-лабораторних ознак ВХ (2-а група - контрольна). Основну групу додатково розподілили на підгрупу 1.1 - 42 жінки з ВЗ і ВРВ зовнішніх статевих органів і підгрупу 1.2 - 158 жінок із ВРВ тільки ніжних кінцівок. У комплекс проведених досліджень були включені клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи. Отримані дані свідчать про те, що атипова локалізація ВРВ спостерігається у 21,0 % жінок із ВХ. Основними ускладненнями вагітності у жінок із ВРВ статевих органів є загроза невиношування у I триместрі - 53,3 %; плацентарна дисфункція - 33,3 % і загроза передчасних пологів - 31,3 %. Частота переривання вагітності у I триместрі становила 5 (11,9 %) випадків, а передчасних пологів - 3 (7,1 %). Вагітні з ВРВ піхви, зовнішніх статевих органів у більшості випадків (39 із 42 - 92,9 %) розроджені шляхом кесарева розтину. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення тактики ведення вагітності та пологів у жінок із ВРВ статевих органів.