Проаналізовано взаємозв'язки, що мали місце протягом століть і тисячоліть у міжетнічних контактах різних племен і народів, які за стародавніх і середньовічних часів проживали на землях сучасної України, від появи людини на півдні Східної Європи близько 1 млн. років тому до ХІІІ ст. н.е., коли внаслідок монголо-татарської навали з історичної арени зникло перше державне утворення східних слов'ян - Київська Русь.

На підставі аналізу архівних матеріалів та здійсненої авторами маршрутної розвідки вздовж берегів Канівського водосховища зібрано відомості про 281 пам'ятку археології. Особливу увагу приділено картографуванню та ландшафтно-топографічному опису пам'яток, що супроводжується картами, схемами та фотографіями. Стисло подано відомості про існуючі та затоплені давні поселення, городища, кургани, грунтові могильники від доби неоліту до середньовіччя.

Наведено результати археологічних досліджень стародавнього Іскоростеня. Розглянуто особливості древлянських городищ VIII - X ст. Проаналізовано проблеми охорони археологічної території (на прикладі проекту "Ходосівський археологічний комплекс"). Висвітлено питання про історичну топографію стародавнього Житомира. Охарактеризовано розвиток тваринництва та мисливства у давньослов'янського та давньоруського населення Житомирщини. Наведено деякі матеріали до реконструкції історичної топографії Сугдеї VIII - першої половини X ст. Розглянуто скандинавські артефакти Південно-Західної Русі та планувальну структуру поселень райковецької культури у Прикарпатті.

Приведены результаты археологического исследования древнего Искоростеня. Рассмотрены особенности древлянских городищ VIII - X ст. Проанализированы проблемы охраны археологической территории (на примере проекта "Ходосеевский археологический комплекс"). Освещены вопросы исторической топографии стародавнего Житомира. Охарактеризовано развитие животноводства и охотничьего промысла у древнеславянского и древнерусского населения Житомирской области. Приведены некоторые материалы по реконструкции исторической топографии Сугдеи VIII - первой половины X ст. Рассмотрены скандинавские артефакты Южно-Западной Руси и особенности планирования поселений райковецкой культуры в Прикарпатье.

Розглянуто розвиток протоцивілізацій і цивілізацій, які існували на території сучасної України з античних часів до виникнення давньоруської цивілізації Київської Русі. Висвітлено питання її трансформації у складі Литовсько-Польської держави та Речі Посполитої, створення козацької цивілізації та держави доби Б.Хмельницького, функціонування української цивілізації у складі Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини, Радянського Союзу та у добу незалежності.

Рассмотрено развитие протоцивилизаций и цивилизаций, существовавших на территории Украины с античных времен до возникновения древнерусской цивилизации Киевской Руси. Освещены вопросы ее трансформации в составе Литовско-Польского государства и Речи Посполитой, создания казацкой цивилизации и государства эпохи Б.Хмельницкого, функционирования украинской цивилизации в составе Российской империи, Польши, Австро-Венгрии, Советского Союза и в период ее независимости.

Розглянуто питання історії археології України від кам'яної доби до епохи Київської Русі. Проаналізовано особливості розвитку античних центрів Північного Причорномор'я в класичний період (V - третя чверть IV ст. до н.е.), становлення Київської Русі, період феодальної роздробленості (30-і рр. ХІІ - 40-і рр. ХІІІ ст.).

Рассмотрены вопросы истории археологии Украины от каменной эпохи до эпохи Киевской Руси. Проанализированы особенности развития античных центров Северного Причерноморья в классический период (V - третя чверть IV ст. до н.е.), становление Киевской Руси, период феодальной раздробленности (30-і рр. ХІІ - 40-і рр. ХІІІ ст.).

Наведено результати археологічних досліджень літописного м.Возвягль. Висвітлено підсумки розкопок Південного городища, системи його оборонних споруд, антропологічного складу населення, особливості складу диких та домашніх тварин.

Приведены результаты археологических исследований летописного г.Возвягль. Освещены итоги раскопок Южного городища, системы его оборонных сооружений, антропологического состава населения, особенности состава диких и домашних животных.

Розглянуто проблему використання в середньовічні часи поняття "Руська земля" або "Русь" в теріторіальному аспекті. Обгрунтовано висновок, що цей термін в першу чергу використовувався для південного регіону східнослов'янського світу. Охарактеризовано кордони та населення, яке проживало на досліджуваній території.

Рассмотрена проблема использования во времена средневековья понятий "Русская земля" или "Русь" в территориальном аспекте. Обоснован вывод, что этот термин в первую очередь использовался для южного региона восточнославянского мира. Охарактеризованы границы и население, проживающее на исследуемой территории.

Проаналізовано етнополітичну ситуацію в Південній Русі наприкінці XII - на початку XIII ст. і завершення етногенезу українців, синтез недержавних соціально-політичних інститутів східних слов'ян та кочовиків "Великого степу" у XIII - XV ст. Розкрито роль християнства в самоідентифікації українців у народних піснях. Розглянуто проблему русифікації українських земель у другій половині ХІХ ст. Висвітлено перспективи досліджень селянської генеалогії в Україні у джерелознавчому аспекті, генезу і розвиток польсько-українських взаємин у працях польських істориків кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Проанализированы этнополитическая ситуация в Южной Руси в конце XII - начале XIII ст. и завершение этногенеза украинцев, синтез негосударственных социально-политических институтов восточных славян и кочевников "Большой степи" в XIII - XV ст. Раскрыта роль христианства в самоидентификации украинцев в народных песнях. Рассмотрена проблема русификации украинских земель во второй половине ХІХ ст. Освещены перспективы исследований крестьянской генеалогии в Украине в источниковедческом аспекте, генезис и развитие польско-украинских взаимоотношений в трудах польских историков конца ХІХ - начала ХХ ст.

Розглянуто питання зародження і становлення міст Київської Русі. Охарактеризовано давньоруські книгозбірні, зокрема бібліотеку Ярослава Мудрого, в системі інфосередовища міст Київської Русі. Проаналізовано фактори та джерела формування особливостей православної церкви в Україні в Х - XVIII ст. Висвітлено проблеми вивчення давньоруських міст Південно-Західної Русі в історіографічному аспекті, давньоруську спадщину Путивля у контексті розвитку туризму. Описано мотиви давньослов'янської міфології у "Слові о полку Ігоревім".

Рассмотрены вопросы зарождения и становления городов Киевской Руси. Охарактеризованы древнерусские книгохранилища, в частности библиотека Ярослава Мудрого, в системе инфосреды городов Киевской Руси. Проанализированы факторы и источники формирования особенностей православной церкви в Украине в X - XVIII ст. Освещены проблемы изучения древнерусских городов Юго-Западной Руси в историографическом аспекте, древнерусское наследие Путивля в контексте развития туризма. Описаны мотивы древнеславянской мифологии в "Слове о полку Игоревом".

Розглянуто розвиток протоцивілізацій і цивілізацій, які існували на території сучасної України з античних часів до виникнення давньоруської цивілізації Київської Русі, її трансформації у складі Литовсько-Польської держави та Речі Посполитої, створення козацької цивілізації та держави доби Б.Хмельницького, функціонування української цивілізації у складі Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини, Радянського Союзу та виникнення сучасної української доби незалежності.

Рассмотрено развитие протоцивилизаций и цивилизаций, существовавших на территории современной Украины с античных времен до возникновения древнерусской цивилизации Киевской Руси, ее трансформации в составе Литовско-Польского государства и Речи Посполитой, создания казацкой цивилизации и государства Б.Хмельницкого, функционирования украинской цивилизации в составе Российской империи, Польши, Австро-Венгрии, Советского Союза и возникновения современного украинского периода независимости.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)414-2

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У науковій розвідці розглянуто питання топографії давньоруських храмів, їх конструктивні особливості та хронології будівництва.

Розглянуто питання розвитку державотворчих процесів на півдні східнослов'янської ойкумени в кінці I - на початку II тис. н.е., специфічні риси першої держави східних слов'ян протягом кількох століть, а також напрямки зовнішньополітичної діяльності її правителів у добу ранньофеодальної монархії та феодальної роздробленості.

Розглянуто питання етнічної інтеграції різних прошарків суспільства епохи Київської Русі в так звану "давньоруську народність". Поставлено під сумнів твердження офіційної радянської історіографії про беззаперечні тісні зв'язки всіх соціальних верств на території більшої частини Східної Європи в кінці I - на початку II тис. н. е.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)414 + Т3(2)430

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі систематизації та аналізу літописних джерел, археологічних і антропологічних матеріалів висвітлено історію давньоруського Чернігова від початку його існування до трагічної події 1239-го р. (взяття та розграбування міста військами хана Батия). Подано інформацію про планову структуру вуличної забудови міста, ранньогончарний посуд другої половини IX - початку X ст., інструменти чернігівських ремісників X - першої половини XIII ст., типи давньоруських ножів, сільськогосподарські знаряддя праці.

На підставі аналізу джерел XIII - XVIII ст. щодо найменування сучасних територій простежено у просторі та часі використання термінів "Русь", "Мала Русь", "Україна". Охарактеризовано динаміку процесу становлення самосвідомості сучасного слов'янського населення півдня Східної Європи в часи розвинутого та пізнього середньовіччя.

На основе анализа источников XIII - XVIII вв. по наименованиям современных территорий прослежено в пространстве и времени использование терминов "Русь", "Малая Русь", "Украина". Охарактеризована динамика процесса становления самосознания современного славянского населения юга Восточной Европы во времена развитого и позднего средневековья.

Описано прикраси з відкритих поселень X - IV ст. межиріччя верхнього Серету та Середнього Дністра, інвентар в християнських похованнях давньоруського Києва X - XIII ст., оборонні споруди літописного Буська. Висвітлено історію дослідження курганів у Коростені та Овручі в 1911 р. Розглянуто питання про дослідження масових поховань, погромів і битв в палеоантропологічній науці. Викладено методику вивчення антропологічного матеріалу з давньоруських міст.

Описаны украшения с открытых поселений X - XIV ст. межиречья верхнего Серета и Среднего Днестра, инвентарь в христианских погребениях древнерусского Киева X - XIII ст., оборонные сооружения летописного Бугска. Освещена история исследования курганов в Коростене и Овруче в 1911 г. Рассмотрены вопросы об исследовании массовых погребений, погромов и битв в палеоантропологической науке. Изложена методика изучения антропологического материала по древнерусским городам.

Розглянуто питання формування поселень в середній течії р. Горинь, розвитку косторізного ремесла у стародавньому Києві. Описано ремесла давньоруського населення лівобережжя середнього Подністров'я (у межах Хмельниччини), культові споруди на Замковій горі Білої Церкви, оборонні споруди Пліснеського городища. Охарактеризовано палеоботанічний комплекс давньоруської Овруцької волості, комплекс археологічних пам'яток с. Городець Овруцького району Житомирщини. Подано нові матеріали до археологічної карти середньовічного Житомира та його околиць. Наведено результати археологічних досліджень житлобудування Білгорода Київського.

Рассмотрены вопросы формирования поселений в среднем течении р. Горынь, развития косторезных ремесел в древнем Киеве. Описаны ремесла древнерусского населения левобережья среднего Поднестровья (в границах Хмельницкой области), культовые сооружения на Замковой горе Белой Церкви, оборонные сооружения Плеснесского городища. Охарактеризованы палеоботанический комплекс древнерусской Овруцкой волости, комплекс археологических памяток с. Городец Овруцкого района Житомирской области. Даны новые материалы к археологической карте средневекового Житомира и его окраин. Приведены результаты археологических исследований жильестроения Белгорода Киевского.

На підставі дослідження писемних, археологічних, антропологічних, картографічних джерел висвітлено процес розвитку самосвідомості слов'янського населення на півдні Східної Європи - предків сучасних українців - з часів формування східнослов'янського світу в середині I тисячоліття до XIX ст. Увагу приділено проблемі давньоруської народності, самоназвам українців у XVII - XVIII ст., актуальним питанням українського націогенезу.